Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Мальовничість і строгість бунинской прози по оповіданнях "Пан із Сан-Франциско", "Сонячний удар"

Random Images

И. А. Буніна прийнято вважати продовжувачем чеховського реалізму. Для його творчості характерний інтерес до звичайного життя, уміння розкрити трагізм людського існування, насиченість оповідання деталями. Реалізм Буніна відрізняється від чеховського граничною чуттєвістю, мальовничістю й у той же час строгістю. Як і Чехов, Бунін звертається до вічних тем. Для нього важлива природа, однак, на його думку, вищим суддею людини є людська пам'ять. Саме пам'ять захищає бунинских героїв від невблаганного часу, від смерті

Для прози Буніна раннього періоду характерний ліричний стиль, мальовниче оспівування природи. Він глибоко почував її красу, превосходно знав побут і вдачі села, її звичаї, традиції й мова. Бунін - лірик. Його книга “Під відкритим небом”, написана 11897 р., - ліричний щоденник пір року, від перших ознак весни до зимових пейзажів, крізь які проступає близький серцю образ Батьківщини. Оповідання Буніна 1890-х рр., створені в традиціях реалістичної літератури XIX в.

, відкривають мир сільського життя. З безжалісною правдивістю автор розповідає про життя інтелігента-пролетаря з його щиросердечними смутами, про жах безглуздого животіння людей “без роду-плем'я” (“Привал”, “Учитель”, “Вести з батьківщини”). В 1900-х рр. ліричний стиль прози Буніна міняється. Вона здобуває, поряд з мальовничістю, більше стругай характер, наповнюється песимістичним настроем у поглядах на перспективи народного життя. Найбільшу популярність письменникові в цей період принесли його суворі реалістичні повісті й оповідання, присвячені сільському побуту (“Село”, “Суходіл”, “Веселі дні”, “ Іоанн-Ридалец”). Внаслідок близькості до народу Бунін першим у російській літературі по-справжньому зміг показати село й селянство

На відміну від інших письменників, у нього ніколи не було комплексу відчуженості при спілкуванні з народом, він говорив із селянами, як з рівними. Знаючи народ, він ніколи не ідеалізував його, воліючи показати гірку правду замість солодкої неправди. Протягом свого довгого життя Бунін об'їздив багато країн, що допомогло йому придбати багатий матеріал для його шляхових ^нарисів (“Храм сонця”, “В Іудеї”, “Тінь птаха”і оповідань (“Брати” і “Пан із Сан-Франциско”). Оповідання “Пан із Сан-Франциско” з'явився своєрідним відгуком на Першу світову війну, що письменник порівнює з початковими сторінками Біблії: “Земля була порожня й з” - і визначає її як “безприкладну катастрофу”. Уже перша фраза Пана (не власного ім'я, що маєпро вибір маршруту для розважального круїзу обрисовує стан усього миру, вона насичена глибоким змістом: “Карнавал він думав провести в Нице, у Монте-Карло, куди в цей час стікається саме елітне суспільство - те саме, від якого залежать всі блага цивілізації...

де одні з азартом віддаються автомобільним і вітрильним перегонам, інші рулетці, треті тому, що прийнято вважати фліртом, а четверті - стрілянині в голубів...”. У цій фразі зосереджене все: “філософія” Пана, “антигуманність” цивілізації, образ прекрасної, але природи, що придули жорстоко. З дивною мальовничістю здійснив Бунін символізацію мотивів і деталей. Корабель названий “Атлантидою” (назва - провісник загибелі), різні шари пливучих: блискучі салони, обслуга, кочегари “пекельної” топкі - модель неправового, роз'єднаного миру. Почуття реальної катастрофи читається у звичайному нібито описі. Як завжди в Буніна, царству зла протипоставлене царство прекрасного

Письменник не забуває про людські почуття: тяжіння дочки Пана до східного вельможі суєтно, але прекрасно те ніжне, складне почуття, що розбудила в ній зустріч із принцом. Автором розвінчане мертве царство, що заважає цвітінню й пробудженню людської душі. Особливий характер у Буніна носить і любовне почуття. Саме цьому “святому” почуттю письменник присвятив величезну кількість оповідань

Така й тематика оповідання “Сонячний удар”, написаного в 1925 р. Тут показане скороминуще, на перший погляд, бурхливе почуття. Ми бачимо двох героїв - його і її, що подорожують по Волзі. Ясний, сонячний день, дзеркальна гладь вод, близькість чарівної жінки вдарили в голову героєві, подібно сонячному удару

Він полюбив “прекрасну незнайомку”, що так легковажно підкорилася раптовому почуттю й так і не сказало йому свого ім'я. “Сонячний удар” - символ реалістичності бунинского почуття. И. А. Бунін - один з найбільших представників російського критичного реалізму, тісно пов'язаного із традиціями класичної літератури

Він в - ішов в історію російської літератури як співак Батьківщини, злиденних сіл, що вмирають дворянських садиб, великої російської природи й шляхетних і піднесених проявів душі человеческой.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить