Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Манилов і Коробочка в почесті Н. В. Гоголя "Мертві душі"

Random Images

Маєток Манилова - парадний фасад поміщицької Росії. Претензії на вишуканість, освіченість, витонченість смаку ще більше підкреслює внутрішню простоту мешканців садиби. По суті, це декорація, що прикриває вбогість. Безгосподарність Манилова відкривається нам ще по дорозі в садибу: все безжизненно, шкода, дрібно.

Пейзаж Маниловки не краще. Іронічно обіграна Гоголем і сама назва села: "...Мениловки не багатьох могла заманити своїм місцем розташування". Печатка сірості, убогості, невизначеності кольору лежить на всім, що оточує Манилова: сірий день, сірі хати. У будинку в хазяїв теж все неопрятно, тускло: шовковий капот дружини блідого кольору, стіни кабінету пофарбовані "якоюсь блакитненькою фарбою, начебто сіренької"...

Обстановка завжди рельєфно характеризує героя. У Гоголя цей прийом доведений до сатиричного заострения: його герої занурені в мир речей, їхній вигляд вичерпується речами. У другому томі "Мертвих душ" Гоголь відкриває нам один з улюблених їм прийомів характеристики персонажа: "Чичиков із цікавістю розглядав житло цього...людини, думаючи по ньньому відшукати властивості самого хазяїна, як по раковині, що залишилася, містить про устрицю або равлика, ніколи в ній що сиділа й залишила своє отпечатление". У главі про Манилова "раковина" особливо важлива, тому що характер героя не визначений, не вловимо. У Манилові немає живих бажань, тої сили життя, що рухає людиною, змушує його робити якісь учинки. У цьому змісті Манилов, не дивлячись на жвавість манер і люб'язне щебетання в розмові, - мертва душа, "не те, не рє, не в місті Богдан, ні в селі Селіфан".

Недарма Гоголь в авторській характеристиці прямо говорить, що від Манилова "не дочекаєшся ніякого живого або навіть зарозумілого слова", що, поговоривши з ним, "відчуєш нудьгу смертельну". Але Манилов адже не тільки нудний співрозмовник, а й поміщик, зовсім байдужий до доль селян. Автор підказує нам, що повинне було б займати Манилова, якби він був би живою людиною: "Навіщо, наприклад, нерозумно й біс користі готуватися на кухні? Навіщо досить порожньо в коморі?

Навіщо злодійка ключниця? Навіщо не охайні й п'яниці слуги? Навіщо вся двірня спить не милосердним образом і повесничает весь інший час?". Які ж у Манилова найчастіше зустрічаються в слова в мовленні?

Люб'язна дозвольте так невизначені займенники й прислівники: який-небудь, отаке, якесь, етак... Ці слова надають відтінок невизначеності всьому, що говорить Манилов, створюють відчуття значеннєвої безплідності мовлення: "Як було б справді добре, якби жити етак разом, під однією кровлею, або під тінню якого-небудь в'яза по філософствувати про що-небудь...". Сусідство глав у Гоголя значимо. Парадні фасади й глухі кути помісної Росії схожі

Недбалість Манилова й акуратність Коробочки, захоплена наївність одного й уперта підозрілість іншого, безтурботність безкорисливого "філософа" і наполеглива дріб'язковість "скнари" зіштовхуються автором як відверті антиподи. Разом з тим ці відмінності не знімають загальної тіні мертвотності із власників обох садиб. Розмова Манилова й Чичикова про продаж Мертвих душ, як здивування, Коробочки при торзі, свідчить про не самостійність і тому страху Манилова, що при всій своїй "вишуканості" у цьому діалозі настільки ж не далекий, як і коробочка. Невідповідність упертої нерухомості Коробочки й енергійного напору Чичикова комічно. Він винахідливий у своїх роз'ясненнях і реченнях, рухливий, спритний. Він спокушає Коробочку прибутковістю "справа", ласкаво вмовляє, загрожує, благає, обіцяє... Але Коробочка, що звикла тільки до автоматичним, відомим їй дією, не може зважиться на не знайому справу й у відповідь на різноманітні репліки Чичикова повторює одне: "Адже я мертвих ще ніколи не продавала".

Обіцянка Чичикова лише лякає її. Страх перед невідомим і острах продешевити в сполученні з дурістю утворить глуху стіну впертості, а яку Чичиков би расшибся б, якби не пообіцяв би зрештою сприяння в "казенних підрядах".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить