Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Народ у поемі Гоголя "Мертві душі"

Random Images

Росією часів Гоголя правили поміщики й чиновники, подібні до героїв "Мертвих душ". Зрозуміло, у якому положенні повинен був перебувати народ, кріпосне селянство. Випливаючи за Чичиковим у його подорожі від однієї поміщицької садиби до іншої, ми спостерігаємо безвідрадну картину життя кріпосного селянства: його доля - убогість, хвороби, голод, страшна смертність. Поміщики ставляться до селян, як до своїх рабів: продають їх поодинці, без сімей; розпоряджаються ними, як речами. "Мабуть, я тобі дам дівчисько,- говорить Коробочка Чичикову,- вона в мене знає дорогу, тільки ти дивися! Не завези її, у мене вже одну завезли купці". У сьомому розділі Чичиков міркує над списком куплених имкрестьян.

И перед нами розкривається картина життя й непосильної праці народу, його терпіння й мужності, буйних спалахів протесту. Особливо залучають до себе образи Степана Пробки, наділеного богатирською силою, чудового теслі-будівельника, і дядька Михея, що безмовно перемінив Степана, що вбився, у його небезпечній роботі. У душі закріпаченого селянства живе прагнення до волі. Коли селянам уже не під силу стає переносити кріпосну неволю, вони тікають від поміщиків. Правда, не завжди втеча приводила до волі. Гоголь розповідає звичайне життя випадного: життя без паспорта, без роботи, майже завжди арешт, в'язниця

Але двірський Плюшкина Попов все-таки віддав перевагу життю у в'язницях поверненню під ярмо свого пана. Абакум Фиров, рятуючись від кріпосної неволі, пішов у бурлаки. Говорить Гоголь і про випадки масового збурювання. "В епізоді вбивства засідателя Дробяжкина показана боротьба кріпосного селянства проти своїх гнобителів. Великий письменник-реаліст, Гоголь образно говорить про затурканість народу: "Капітан-справник, хоч сам і не їзди, а пішли тільки на місце себе один картуз свій, те один цей картуз пожене селян до самого місця їхнього проживання". У країні, де селянами правили жорстокі й неосвічені коробочки, ноздреви й собакевичи, не мудро було зустріти й безглуздих дядька Митяя й дядька Миняя, і двірську Пелагію, що не знала, де права й де ліва сторона

Але Гоголь бачить у той же час і могутню силу народу, придавлену, але не вбиту кріпосним правом. Вона проявляється в талановитості Михєєва, Степана Пробки, Милушкина, у працьовитості й енергії російської людини, у його здатності не впасти духом при будь-яких обставинах. "Російська людина здатна до всьому й звикає до всякого клімату. Пішли його хоч у Камчатку, так дай тільки теплі рукавиці, він поплеще руками, сокира в руки, і пішов рубати собі нову хату",- говорять чиновники, обговорюючи переселення селян Чичикова в Херсонську губернію. Про високі якості російської людини говорить Гоголь і у своїх зауваженнях про "жвавий народ", про "розторопного ярославського мужика", про чудове вміння російського народу одним словом влучно охарактеризувати людини

Так, зображуючи феодально-кріпосницьку Русь, Гоголь показав не тільки поміщицько-чиновницьку Росію, але й Росію народну, з її стійким і вільнолюбним народом. Він виразив свою віру в живі, творчі сили трудових мас. Яскравий образ російського народу даний письменником у його знаменитому уподібненні Росії " птахові-трійці", що персоніфікує сутність національного російського характеру

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить