Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Особливості композиції поеми Н. В. Гоголя "Мертві душі"

Random Images

Композиційна своєрідність поеми Н. В. Гоголя "Мертві душі" визначається творчим завданням, що ставив перед собою автор. Спочатку письменник припускав створити грандіозний добуток, що складається із трьох частин

У першому томі перед читачами стало б сатиричне зображення сучасної авторові Росії, а в наступних томах повинні були відбутися пробудження душі героя і його моральне відродження. Автор зміг завершити лише перший тім поеми, але загальний задум вплинув на композиційну своєрідність цього єдиного тому. В оповіданні виявляється як би подвійна композиційна логіка: "логіка викриття" (пов'язана з ідейним завданням першого томуі "логіка проповіді", обумовлена загальним завданням "триптиха". Спочатку розглянемо, як організовано в поемі "сатиричний простір". Центральний герой подорожує по губернській глушині з метою придбання "мертвих душ".

Спочатку предметом сатиричного викриття стають поміщики, потім автор малює колективний образ губернського чиновництва. Вищий щабель суспільного зла персоніфікує столичний чиновник із вставної новели "Повість про капітана Копей стосу". Послідовність появи поміщиків в оповіданні відповідає схемі: кожний наступний поміщик "мертвее", або, як говорив сам автор, "пошлее" попереднього. Випливаючи один за одним, ці образи-типи (Манилов, Коробочка, Ноздрев, Собакевич, Плюшкинмалюють картину поступового вгасання людського в людині, усе більше глибокого омертвіння людської душі. Гоголь підкреслює, що сфера перебування коробочок, новосибірських або собакевичей не обмежена губернською глушиною

Так, коробочки зустрічаються й серед світських дам, що позіхають за книгою й "витверджені думки, що висловлює," про політичні справи у Франції. Новосибірським може виявитися "навіть людина в чинах". Собакевич виявив би себе кулаком і в Петербурзі, тільки під початком у нього були б не селяни, а чиновники. Сюжетно-композиційною домінантою "губернських" глав стає обговорення жителями міста NN питання про те, хто такий Чичиков. Розгадуючи таємницю Чичикова, чиновники й дами міста NN оголюють перед читачем власні душі, свою дріб'язковість, продажність, тупість. Автор із самого початку будує оповідання так, що аж до останньої глави Чичиков залишається загадкою, як для персонажів поеми, так і для читача. Герой позбавлений яскравих, що запам'ятовуються рис, а, спілкуючись із людьми, має звичай уподібнюватися своєму співрозмовникові; крім того, його біографія дана лише в останній главі

Поява па балу Ноздрева з його скандальними викриттями й прибуття в місто Коробочки перекладають оповідання на новий виток. Місто розділяється на "партії" ("жіноча" обговорюють викрадення Чичиковим губернаторської дочки, "чоловіча" намагається пояснити покупку "мертвих душ"), все приходить "у шумування". З'являються усе більше фантастичні версії про Чичикове (фальшивомонетник, випадний розбійник, Наполеон, капітан Копейкин, Антихрист). В останній главі автор нарешті пояснює, хто такий Чичиков, і "припікає негідника". У такій побудові поеми виявляється глибокий зміст. Поміщики й чиновники були "знайомим злом", пороки, характерні для цих станових груп, минулого пізнавані

Чичиков же знаменує собою вторгнення в російське життя нового зла, пов'язаного з капіталістичними тенденціями розвитку країни. Служіння "копійці", невтримне прагнення до наживи - це і є "таємниця Чичикова", що автор розкриває наприкінці першого тому. Сатиричне зображення Росії письменник розглядав як завдання, покладену на ^ нього понад: виставляючи на загальний огляд пороки й виразки суспільства, він повинен був, потім відкрити шляхи порятунку й для окремої заблудшей людської душі, і для суспільства в цілому. Темі омертвіння людської душі в поемі протипоставлена тема природної людини, ідея про спочатку благий і чисту людську душу. Антитеза мертв і живого ("природного"становить глибинну колізію поеми. Це протистояння найчастіше виявляється в авторських відступах і вставних епізодах. У перших шести главах автор не утомлюється нагадувати про те, що споконвічна природа людини світла й гармонічна

Блага природа людини - стан його духовного відродження. Тому в другій частині першого тому (починаючи із сьомої главимова йде вже не стільки про мертву душу, скільки про душ дрімаючої, що виявляє себе лише в якісь кризові моменти. Композиційна роль ліричних відступів у поемі різноманітна. Крім проповідування щиросердечної чистоти й духовного перетворення миру в них звучать міркування про самобутність і талановитість російського народу, про призначення письменника, про долю Росії. Завдяки оригінальності й сміливості композиційного рішення в "Мертвих душах" воістину виявлена "вся Русь" - не тільки як країна, що заслуговує осміяння, по і як держава, який визначене велике майбутнє

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить