Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Чичиков у Манилова роль епізоду в поемі "Мертві душі"

Random Images

У поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь показав розпад старого укладу життя Росії й народження нових, капіталістичних відносин. В образі Чичикова письменник розкрив характер шахрая, готового на будь-яку аферу, аби тільки розбагатіти. Павлу Івановичу Бог не дав багатства, зате не обділив розумом тямущим і винахідливим. Ми зустрічаємося з ним на сторінках поеми, коли герой подорожує від поміщика до поміщика, намагаючись придбати побільше мертвих душ, щоб шляхом підробки й обману розбагатіти. Микола Васильович Гоголь - майстер деталі, у поемі “Мертві душі” він створює целую галерею образів поміщиків, наділяючи кожного індивідуальними рисами, властивими тільки йому. Добуток як би зібраний з окремих яскравих епізодів, а всі разом вони становлять прекрасний добуток, що ввійшов у скарбницю російської класики. Важливим у ланцюзі епізодів є приїзд Павла Івановича Чичикова до поміщика Манилову, цей самий початок його великої афери. Гоголь показує недбайливого хазяїна маєтку, зайнятого безглуздими й марними мріяннями, не бажаючого й не вміє облаштувати своє життя

“Будинок панський стояв одинаком на юру, тобто на піднесенні, відкритому всім вітрам, якої тільки вздумается подути; спадистість гори, на якій він стояв, була одягнена підстриженим дерном. На ній були розкидані по-англійському дві-три клумби з кущами сиреней і жовтих акацій... була видна альтанка із плоским земним куполом, дерев'яними блакитними колонами й написом: “Храм відокремленого міркування...

” Усіляко автор підкреслює претензії Манилова на освіченість і культуру, але це лише зовнішні, наносні риси, що переконують читача у зворотному. Синів Манилов назвав давньогрецькими іменами на римський манер: Феми стоклюс і Алкид, а тим часом мало сказати, що поміщик не утворений. Гоголь дає важливу деталь, що заміняє багато сторінок коментарів

“У його кабінеті завжди лежала якась книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що він постійно читав уже два роки”. Манилов зовсім не господарює - йому це не цікаво. Він любить, потягуючи трубочку, мріяти про будівлю підземного ходу або кам'яного мосту через ставок. Ледар і ледар, Манилов ні в що не вникає, навіть незвичайне речення Чичикова про продаж мертвих душ лише на мить спантеличило його, але ту ж поміщик відкинула всі сумніви. Його “прекраснодушність” не дозволяє засумніватися в шляхетності Павла Івановича

Манилов не звик утруждать свою персону зайвими турботами, він відразу їх перекладає на інші. У поемі “Мертві душі” Гоголь показує згубність кріпосного права для Росії в цілому. Він розкриває цю проблему з усіх боків. Зображуючи Манилова зовні приємною й незлою людиною, Гоголь показав, що м'якосердий ледар нітрохи не краще лиходія, тому що передоручає своє господарство й селян кому потрапило. Ця практика пагубна ще й тому, що розбещує селян, привчаючи їх до неробства; беручи приклад з поміщика, його кріпаки теж не хочуть нічого робити. Манилов огидний ще й тим, що брехня й низькість Чичикова хоче наділити в гарну “упакування”, перев'язуючи шовковою стрічечкою список мертвих душ, що належать йому

Від цього неправда не стає правдою. Не зрячи Гоголь говорить про цього персонажа, що він “ні те, ні рє, ні в місті Богдан, ні в селі Селіфан”. Легковажний і бездушний, Манилов заохочує зло, що діється навколо, він не хоче бачити правду життя. На мій погляд, це один із кращих художніх образів поеми. Гоголеві довго не вдавалася ця глава. Дійсно, важко зобразити зовні приємну людину, щоб він був настільки відразливим і неприємним при детальному розгляді

Великому Гоголю це вдалося блискуче.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить