Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Роль епілогу в одному з добутків російської літератури XIX століття. Н. В. Гоголь. "Ревізор"

Random Images

А чому, властиво, не бути Хлестакову “ревізором”, начальницькою особою? Адже змогло ж відбутися в іншому добутку Н. Гоголя ще більш неймовірна подія - втеча носа майора Ковальова й перетворення його в статського радника. Це “незгідність”, але, як, сміючись, запевняє письменник, “у всім цьому, право, є щось

Хто що не говори, а подібні події бувають на світі; рідко, але бувають”. У світі, де так дивно й незбагненно “грає нами доля наша”, можливо, щоб дещо відбувалося й не за правилами. “Правильної” стає сама безцільність і хаотичність. “Немає певних поглядів, немає певних цілей - і вічний тип Хлестакова, що повторюється від волостного писарі до царя”, - писав А. И.Герцен

Іронія Гоголя йде ще далі. Ми пам'ятаємо, чого коштувало городянам спілкування з “реви зором”. Перед ним усе благоговіло й відмінювалося

Йому підновилися хабарі, писалися скарги, давалися важливі доручення. 1Все місто жило небачено напруженими, насиченими враженнями життям. І виявилося, що для всього цього не було ні найменшої підстави. Вся будівля зводилася ні на чому... Ну був би хоч шахрай, що видавав себе за ревізора, а то всі зусилля розраховувалися на людину, що у всім цьому просто нічого не зрозумів... Відсвіт примарності, фантастичності падає на все існування гоголівського “збірного міста”.

Талановитий критик, молодший сучасник Гоголя, Аполлон Григор'єв говорив, що персонажі “Ревізора” живуть “міражним життям”, що відбиває в остаточному підсумку фантастичну перекрученість російської дійсності. “Форма без змісту, рух без мети, зовнішність інтересів і, стало бути, порожнеча їх... Страшна, похмура картина.. i> Останній штрих цієї “страшної, похмурої картини” - німа сцена, що виникає в п'єсі начебто зненацька, як грім серед ясного неба. Проте вона підготовлена всією художньою логікою комедії. Страх, розпач, надію, бурхливу радість - усе призначено було пережити городянам у ці кілька годин очікування й прийому ревізора. Перехід від одного стану до іншого відбувався із запаморочливою швидкістю

Розум не встигав фіксувати зміну; контури реальних подій зміщалися й напливали один на одного. “Не знаєш, що й робиться в голові, - говорить городничий, - просто начебто або стоїш на якій-небудь дзвіниці, або тебе хочуть повісити”. І раптом - перший удар: “Чиновник, якого ми прийняли за ревізора, був не ревізор...” Зміна так раптова, що інерція свідомості ще продовжує народжувати старі подання

Городничий вимовляє поштмейстерові, що той насмілився роздрукувати “лист такої вповноваженої особи”; Ганна Андріївна викликує: “Це не може бути - адже ревізор обручився з Машенькой!” Є в цьому, звичайно, і розпачлива спроба обманутих сховати правду від самих себе. У повітрі чітко запахло катастрофою, але це ще не сама катастрофа. Вона прийшла, коли минуло перше потрясіння від удару. Здавалося, несамовиті скарги городничего, пошуки винуватця, зловтішне переслідування “козлів відпущення” - Бобчинского й Добчинского - дали якийсь вихід досаді й горю

Але отут новий, цього разу нестерпний удар. Звістка про прибуття теперішнього ревізора. “Вся група, раптом перемінивши положення, залишається в скам'янінні”. Недомовленість “німої сцени” (адже теперішній ревізор у п'єсі так і не з'явивсязалишала простір для різних тлумачень. Сам Гоголь пізніше писав, що у фіналі виразився страх “невірних” виконавців закону перед, що маячить поперед царською розправою, торжеством справедливості. Натякав автор і на інше, вище значення сцени: прибуття теперішнього ревізора символізує божественний суд над людськими пороками й оманами

Висловлювалися й інші точки зору: наприклад, у перші післяреволюційні роки фінал п'єси тлумачилося як передчуття катастрофи всієї самодержавно-кріпосницької системи, як прийдешня революційна бура... Подібна множинність значень - властивість багатьох чудових добутків мистецтва. Завдяки ємності художнього образа вони завжди відкривають у собі щось нове. Звичайно, деякі із цих трактувань (начебто пояснення фіналу як майбутньої революціїдуже далекі від реальних поглядів Н. В.

Гоголя початку 30-х років. Але якоюсь мірою вони визначені самою особливістю комедії. Показуючи, що сучасне життя приводить людей на грань кризи, Гоголь навмисно відмовлявся від уточнюючих визначень. У чому складається ця криза і які будуть його наслідку, наприклад, “виправляться” чи герої, чи восторжествує справедливість у результаті дій “сьогодення” ревізора, - всі ці питання залишені Гоголем без відповіді

В останній сцені вся увага зосереджена тільки на ефекті жаху, кризи. Всі тривоги й страхи із прибуттям нового ревізора раптом сконденсувалися й *м би откристаллизовались у застиглих позах. Виникає гоголівський гротесковий образ: те ж почуття страху, що рухало персонажами, змусило їх скам'яніти назавжди (Гоголь спеціально обмовляв незвичайну - майже символічну - тривалість фінальної сцени). Є в “німої сцени” і ще одне значення

Говорячи про вплив театру на глядачів, Гоголь писав: “Немає вище того по-трясенья, що робить на людину зовсім погоджене согласье всіх частин між собою, що досі міг тільки чути він в одному музичному оркестрі...” Ця погодженість п'єси одержує в її фіналі як би пластичне вираження й веде до погодженості залу для глядачів, до його загального потрясіння. Гоголь возвещал про прихід чудодійного ревізора, але звертався-те він до реальних людей, своїм сучасникам. Від їхніх загальних зусиль очікував він перемоги над злом і неправдою. Говорячи про значення великих творів мистецтва, у яких багато хто ще бачать “дрібниці, баєчки”, Гоголь писав: “Баєчки!.. А от стогнуть балкони й поруччя театрів: усе потряслося знизу доверху, превратясь в одне почуття, в одна мить, в одну людину...

Баєчки... Але мир задрімав би без таких баєчок, обміліло б життя, цвіллю й тванню покрилися б душі...” Імовірно, це - краща автохарактеристика великої комедії “Ревізор”.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить