Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Образ Хлестакова в комедії "Ревізор"

Random Images

Самий яскравий образ комедії - це Хлестаков, той, хто з'явився винуватцем надзвичайних подій. Гоголь відразу ж дає зрозуміти глядачеві, що Хлестаков не ревізор (випереджаючи появу Хлестакова оповіданням про нього Осипа). Однак весь зміст цього персонажа і його відношення до своїм ревізорського "обов'язкам" стають ясні не відразу. Хлестаков не переживає по приїзду в місто ніякого процесу орієнтації - для цього йому, бракує елементарної спостережливості

Не будує він ніяких планів обману чиновників - для цього в нього немає достатньої хитрості. Не користується він свідомо вигодами свого положення, тому що в чому воно складається, він і не замислюється. Тільки перед самим від'їздом Хлестаков смутно догадується, що його прийняли "за державну людину", за когось іншого; але за кого саме, вона так і не зрозумів. Все происходящее з ним у п'єсі відбувається як би мимо його волі. Гоголь писав: "Хлестаков, сам по собі, незначна людина. Навіть порожні люди називають його пустейшим.

Ніколи б йому в житті не трапилося зробити справи, здатного звернути чиє-нибудь увага. Але сила загального страху створила з нього чудова комічна особа. Страх, отуманивши ока всіх, дав йому поприще для комічної ролі". Хлестакова зробили вельможею ті фантастичні, перекручені відносини, у які люди поставлені друг до друга. Але, звичайно, для цього потрібні були й деякі якості самого Хлестакова.

Коли людина налякана (а в цьому випадку налякана не одна людина, а все місто), те найефективніше - це дати людям можливість і далі залякувати самих себе, не заважати катастрофічному зростанню "загального страху". Незначний і недалекий Хлестаков з успіхом це робить. Він несвідомо й тому найбільше вірно веде ту роль, який від нього вимагає ситуація. Суб'єктивно Хлестаков був прекрасно підготовлений до цій "ролі". У петербурзьких канцеляріях він нагромадив необхідний запас подань, як повинне поводитися начальницька особа

" ЩоОбривається й обрізується досі у всім, навіть і в замашці пройтися козирем по Невському проспекті", Хлестаков не міг потай не приміряти до себе отриманого досвіду, не мріяти особисто робити все те, що щодня вироблялося над ним. Робив він це безкорисливо й несвідомо, по-детски заважаючи минуле й мрію, дійсне й бажане. Положення, у яке Хлестаков потрапив у місті, раптом дало простір для його "ролі". Ні, він нікого не збирався обманювати, він тільки люб'язно приймав ті почесті й підношення, які - він переконаний у цьому - покладалися йому по праву. "Хлестаков зовсім не надуває; він не брехун по ремеслу; він сам позабуває, що бреше, і вже сам майже вірить тому, що говорить", - писав Гоголь. Такого випадку городничий не передбачив

Його тактика була розрахована на теперішнього ревізора. Розкусив би він, без сумніву, і мнимого ревізора, шахрая: положення, де хитрість зіштовхується з хитрістю, було для нього знайомим. Але щиросердість Хлестакова його обдурилося

Ревізора, що не був ревізором, не соб-.рался себе за нього видавати й проте з успіхом зіграв його роль, - такого чиновники не очікували... А чому, властиво, не бути Хлестакову "ревізором", начальницькою особою?

Адже змогло ж відбутися в "Носі" ще більш неймовірна подія - втеча носа майора Ковальова й перетворення його в статського радника. Це "незгідність", але, як сміючись запевняє письменник, "у всім цьому, право, є щось. Хто що не говори, а подібні події бувають на світі; рідко, але бувають". У світі, де так дивно й незбагненно "грає нами доля наша", можливо, щоб дещо відбувалося й не по правилах

"Правильної" стає сама безцільність і хаотичність. "Немає певних поглядів, немає певних цілей - і вічний тип Хлестакова, що повторюється від волостного писарі до царя", - говорив Герцен

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить