Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Народний характер в "Вечорах на хуторі біля Диканьки"

Random Images

У цьому добутку Н. В.Гоголя сполучаються й реалістичні картини побуту, і образи народної фантастики, і історичні мотиви, у своїй сукупності рисующие широку й багатобічну картину життя українського народу. Створюючи свої повісті, Гоголь охоче звертався до народних пісень і легенд: у них найбільше яскраво й повно запам'яталося народне розуміння життя

У піснях Гоголь бачив насамперед відбиття народного характеру. У статті, присвяченої українським пісням, він писав: "Це народна історія, живаючи, яскрава, виконаних фарб, істини, що оголює все життя народу... Хто не проникнул у них глибоко, той нічого не довідається про минулий побут цієї квітучої частини Росії...", тому що в піснях передані "вірний побут, стихії характеру, всі вигини й відтінки почуттів, хвилювань, страждань, веселощів зображуваного народу..." Створюючи поетичним, овіяним ліризмом образи дівчин: Ганни в "Травневій ночі", Оксани в "Ночі перед Різдвом", Параски в " Соро-Чинской ярмарку", - Гоголь широко користується народними піснями. У них він знаходить задушевні риси й фарби, якими наділені його героїні, те замислений^-замислені-лірично-замислені й ніжні, як Ганна, те повні задерикуватого веселощі, як Параска, але однаково віддані й ніжно люблячі

Закохані в Гоголя навіть пояснюються між собою словами народних пісень, тому що все гарн і чисте, що відрізняє почуття простих людей з народу, з найбільшою повнотою й поетичною силою виражено в народній пісні. Ліричним, пісенним є пояснення Левко й Ганни в повісті "Травнева ніч". Недарма початок першого розділу так близько до однієї з відомих українських пісень - "Сонце низенько, вечір близенько". У людях з народу бачив Гоголь кращі людські риси і якості: любов до батьківщини, почуття власного достоїнства, живий і ясний розум, людяність і шляхетність. Коваль Вакула в "Ночі перед Різдвом", Левко в "Травневій ночі", Данило Бурульбаш в "Страшній помсті" є втіленням тих позитивних рис, які запам'яталися в народних думах і піснях. Вакула не губиться ні при яких життєвих обставинах. Він змусив, служити собі риса, не боїться він і в палаці в цариці

Його вчинки визначаються більшим і справжнім почуттям любові до Оксани. В "Вечорах на хуторі біля Диканьки" не дано безпосередньо картин кріпосного побуту, гноблення селян поміщиками. Це пояснюється не прагненням письменника ідеалізувати, прикрасити дійсність, а тим, що Гоголь хотів показати народ не підневільним і покірним, а гордим, вільним у своїй внутрішній красі й силі, у своєму життєстверджуючому оптимізмі. Не слід забувати й історичні особливості життя українського народу, закріпаченого лише в порівняно пізню пору: остаточне оформлення кріпосне право на Україні придбало тільки при Катерині II. Парубки в "Травневій ночі", що задумали подразнити голову й допомогти Левко, показані не тільки як джиґуни й гуляки - вони коштують за свої права, у них живе ще пам'ять про ту вільність, який славилося казаче ство. "Що ж ми, хлопці, за холопья?

Хіба ми не такого роду, як і він? Ми, слава Богові, вільні козаки! Покажемо йому, хлопці, що ми вільні козаки!" - говорить Левко, піднімаючи своїх товаришів проти голови. Один із хлопців згадує про колишню козацьку волю: "...чудиться, начебто поминаєш давні роки. Любо, боляче на серце; а душу начебто враю.

Гей, хлопці! Гей, Гуляй!.." Волелюбний народний початок "Вечорів на хуторі біля Дикань-Ки" з особливою повнотою знайшло своє вираження в образі запорожця, що неодноразово зустрічається в повістях. Сміливість і вільнолюбство характерні для таких героїв, як коваль Вакула, Грицько, дід-козак з повісті "Зникла грамота", не говорячи вже про Данила Бурульбаше з повісті "Страшна помста".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить