Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

Заказать еду амирову запретили заказывать еду.
 
Печать

Розбір творів Гоголя "Вечора на хуторі близь Диканьки"

Random Images

В 1831 -1832 роках повести вийшли у світло у двох збірниках під загальним заголовком "Вечора на хуторі біля Диканьки". І в передмові до першого збірника, і у всій книзі, написаної від імені пасичника Рудого Панька, Гоголь свідомо протиставив світської, "панской" літературі з її манірністю й манірністю свої повісті, як добутку, створені народом і отражающие його життям і його поезією. І вони дійсно були такими. Сама тематика повістей переконливо говорить про це. Створюючи свої повісті, Гоголь мистецьки й широко використовував народну творчість, почерпнувши звідти не тільки сюжети, але й багато образів (смішного чорта, злої баби, мужика-простака, пройдисвіт^-пройдисвіти-цигана-пройдисвіта), характер і прийоми народного гумору, влучні народні слова, самий склад мовлення. "Вечори" коштовні тим, що в них Гоголь показав щиросердечну силу народу, його глибоку людяність, глибину й повноту його почуттів, багатство його мови. Прекрасні парубки й дівчини, що живуть простій і цілісне життя. Живим втіленням народної сили, щирого патріотизму є сміливі, рішучі борці за батьківщину, начебто Данили Бурульбаша з повісті "Страшна помста".

Але життя народу не тече рівно й щасливо. Природному прагненню народу до повноти життя на рідній землі перешкоджають ворожі сили. Вони втілені в Гоголя в страшних образах. Такі, наприклад, Басаврюк і відьма в повісті "Вечір напередодні Івана Купала", силоміць золота погубившие трудової людини - батрака Петруся, чаклун, що продає свою батьківщину ворогам ("Страшна помста"). І поки існують у світі злі сили, не може бути для народу справжнього щастя й безхмарного життя, сьогодення веселощів

Навколишнього Гоголя кріпосницька дійсність ясно говорила йому про тяжку долю людини в цьому жорстокому світі, про життєві негоди, про людське горе. От чому навіть у таких веселих повістях "Вечорів", як "Сорочинская ярмарок", чуються нотки смутку, прикрості. "І важко й смутно стає серцю, і нема чим допомогти йому" - такими словами закінчує Гоголь повість "Сорочинская ярмарок". І не випадково наприкінці другої частини "Вечорів" поміщене оповідання "Іван Федорович Шпонька і його тіточка", по своїй тематиці й строго реалістичному характеру зовсім несхожий на казково-поетичні повісті "Вечорів". Тут Гоголь уперше виступає як сатирик, що викриває духовну злиденність і кріпосницькі вдачі поміщиків. "Вечора на хуторі біля Диканьки" з'явилися важливим етапом на творчому шляху Гоголя. Вони стали тим зерном, з якого виросли наступні добутки великого письменника

Тут визначилася ідейна спрямованість Гоголя: любов до народу, джерелу краси й повноти життя, і ненависть до "вульгарності вульгарної людини", "небокоптителя", "существователя". "Вечора" мали великий успіх. Уже після одержання, першій частині збірника Пушкін писав в одному зі своїх листів: "Зараз прочитав "Вечора біля Диканьки". Оки здивували мене. От теперішня веселість, щира, невимушена, без манірності й манірності

А місцями яка поезія! Яка чутливість! Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі, що я досі не опам'ятався".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить