Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Сюжет, герої й проблематика повести Н. В. Гоголя "Шинель"

Random Images

У своїй повісті "Шинель" Гоголь звертається до теми "маленької людини". Гоголь пише про долю бедного, нічим не примітного петербурзького чиновника - "вічного титулярного радника". Позбавлений зовнішньої привабливості, Башмачкин виявляє ту ж безбарвність і безликість і у своєму мовному велінні - у його мові переважають вказівні й службові слова: "етак", "право", "того". В Акакия Акакиевича немає перспектив службового росту, так він і не прагне зробити кар'єру. Всі його помисли зосереджені на переписуванні - занятті, якому бідний чиновник присвячує увесь свій час - не тільки на службі, але іноді й будинку. Інтелектуальні можливості гоголівського героя малі, однак він не вбогий, а зворушливий, говорить нам автор, і заслуговує не презирства, а симпатії й жалі

Ця лагідна й безмовна істота, що не вміє постояти за себе, не бажаюче нікому зла. Автор зі смутною іронією описує будні Акакия Акакиевича, наповнені маленькими радостями й сумами. У департаменті, де служить Акакий Акакиевич, його ніхто не поважає, навіть для сторожів він щось начебто мухи. Молоді чиновники гострять і сміються над ним

Придбання нової сичали стає головною подією в житті Черевички-Па. Турбота про нову сичали наповнює вбоге духовне життя героя новим змістом, викликає в його душі почуття надії й радісного очікування. Плекаючи мрію про нову сичали, Башмачкин робиться живее й твердіше характером, смелее й рішучіше. Він "начебто женився", у голові його проносяться навіть "зухвалі й відважні" думки ("... чине покласти... куницю на комір?"). Самий урочистий день у житті Акакия Акакиевича - день, коли шинель була готова, - стає й удень його життєвої катастрофи

Шинель знімають із його плечей вуличні грабіжники. Роздягнений, принижений і роздавлений, Акакий Акакиевич коштує один па пустельної площі й кричить. Ця сцена немов символізує щире положення у світі скривдженого "маленької людини", адже пізніше - уже не серед засніженого поля, а в оточенні "світських і пристойних людей" - він виявляється настільки ж самотнім, його крик про допомогу також ніхто не чує. Йому випливало звернутися до квартального наглядача, однак квартирна господарка відразу сказала своєму нещасному квартирантові, що до квартального звертатися безглуздо - "надме", а краще звернутися до приватного пристава. Але приставши сприйняв оповідання про пограбування "якось надзвичайно дивно", з його питань можна було укласти, що пограбований не заслуговує довіри й сам є особою підозрілим. Не допомогли Акакию Акакиевичу й у департаменті, де він служив вірою й правдою багато літ

Чиновники департаменту збирати грошей для нього не стали - вони й без того вже сильно витратилися, "підписавшись на директорський портрет". Останній, на кого доводиться розраховувати Башмачкину, - якийсь важливий чиновник, генерал, "значна особа". Не випадково автор навіть не дає ім'я цьому персонажу. В "значній особі" все людське й живе давно втрачено, підпорядковано єдиної мети - зображенню особистої величі. Коли Акакий Акакиевич виклав генералові своя справа, тому "здалося таке обходження фамільярним". Чиновник розлютувався, тупнув ногою й звів голос " до такий сильної поти", що бідний прохач ледь не впав вобморок.

Втративши останню надію на повернення шинелі й простудившись на морозному вітрі, Башмачкин занедужав і зліг у гарячці. Лише в маренні Акакий Акакиевич виявив такі почуття, які не були властиві йому у свідомому житті. Це були почуття люті й гніву - своєрідний бунт, у якому Башмачкин виявився близький божевільному бунтареві Поприщину ("Записки божевільного").

Акакий Акакиевич почав нерівну боротьбу за свої права й вигин (як загинув у божевільному будинку Поприщин - такий же титулярний радник). Але, пише Гоголь, "тут ще не все про Акакии Акакиевиче". Башмачкину призначено було галасливо прожити кілька днів після своєї смерті, "як би в нагороду за не примічену ніким життя".

Після смерті бідного чиновника в місті з'являється якась його подоба для здійснення своєрідної відплати. Скривдженому вдається, нарешті, восторжествувати над кривдником: примара Башмачкина вимагає, щоб "значна особа" віддало йому свою шинель замість тої, за якого він "не поклопоталася", і "значна особа" змушено виконати цю вимогу. У повісті "Шинель" Гоголь показав всевладдя "канцелярії" і розкрив нелюдськість станово-бюрократичного суспільства, що, по думці автора, губить слабких і псує сильних. Продовжувач А. С. Пушкіна (образ Самсона Виринаі попередник Ф.

М. Достоєвського (образи Макара Девушкина, Мармеладова й інших), Гоголь підняв голос у захист "маленької людини", довів його право на художню увагу й гуманне відношення з боку літератури й суспільства

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить