Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Прекрасний образ України в добутках И. В. Гоголя

Random Images

До роботи надловестями "Вечорів на хуторі..." Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи "зробити життя свою нужною для блага держави". Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати "просторе коло дій". Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала

Гоголь протягом довгого часу не міг знайти служби й змушений був тягнути тяжке існування. Нарешті він одержав місце в одному зі столичних департаментів, його обов'язку нагадували безвідрадні заняття Акакия Акакиевича Башмачкина, описані згодом у повісті "Шинель". Знайомство з Пушкіним і його друзями допомогло Гоголю знайти свою дорогу - звернутися до занять літературою, написати "Вечора на хуторі біля Диканьки". Спілкування з Пушкіним багато в чому допомогло починаючому письменникові завершити свій чудесний, свіжий і запашний добуток про життя народу. В "Вечорах на хуторі біля Диканьки" Гоголь обертає свої погляди до милого його серцю сонячній Україні. У житті її народу, у її піснях і казках бачить він справжню поезію й відтворить її у своїх повістях

Інтерес до народного життя, що виник під влкянием патріотичного підйому у Вітчизняну війну 1812 року, підказав Гоголю шлях до "Вечорів на хуторі...". Гоголь прекрасно знав життя й народну творчість України. Враження українського села оточували його із самого дитинства

Батько письменника був автором комедій, у яких широко використовувався український фольклор і зображувалися побут і вдачі українського села. Бачив Гоголь у дитячі роки й вертепи (лялькові театриз їхніми поданнями, повними задерикуватого українського гумору. Його однолітки по Ніжинській гімназії розповідали, що Гоголь у святкові дні відправлявся в передмістя Ніжина, до своїх знайомих селян, бував завсегдата їм на селянських весіллях. Інтерес майбутнього письменника до України відбився й у численних записах фольклору, які він заносив в "Книгу всякої всячини", заведену їм у гімназії. В "Вечорах на хуторі біля Диканьки" Гоголь створив глибоко ліричний, прекрасний образ України, перейнятий любов'ю до її народу

Цей образ розкривається письменником і в чарівних поетичних пейзажах, і в описі національного характеру народу, його волелюбності, хоробрості, гумору, лихих веселощів. Україна в книзі Гоголя вперше стала у всій чудесній красі, яскравості й разом з тим ніжності своєї природи, з її вільнолюбним і мужнім народом. По визначенню В. Г. Бєлінського, "Вечора на хуторі біля Диканьки" - це "поетичні нариси Малороссии, нариси, повні життя й зачарування. Усе, що може мати природа прекрасного, сільська життя простолюдинів звабливого, усе, що народ може мати оригінально - - го, типового, - все це райдужними квітами блищить у цих перших поетичних мріях Гоголя". Перша ж повість "Вечорів", "Сорочинская ярмарок", починається описом сонячного, пекучого, що охоплює сладостним томлінням літнього дня на Україні

Тут все радостно й сліпуче яскраво: і невимірний океан неба, і тремтячий у ньому жайворонок, і запалені сонцем листи, і ставні соняшники в строкатих городах. Цей чудесний пейзаж як би випереджає й підготовляє картини народного життя, оповідання про любов гарних і чистих серцем Грицько й Параски. Їхня любов тріумфує всупереч злій і заздрій мачусі, дурості Соло-пия Черевика, користі й недоброжелательству, які стоять на дорозі їхнього світлого почуття, намагаються перешкодити його торжеству. Це невигадливий, здоровий початок показаний і у вигляді самої Параски з її "круглим личком, із чорними бровами, рівними дугами поднявшимися над світлими карими очами, з безтурботно улибавшимися рожевими губками".

Скільки теплоти й серцевого співчуття в цьому описі молоденької селянської дівчини, перший раз, що потрапила на ярмарок так ще встрегившейся там зі своїм нареченим! Але в цій сцені немає нічого штучного, сентиментального: красуня охоче лущить соняшник, вона із задоволенням лотолкалась би між полотняними наметами торговців, що продають стрічки, серги й інші привабливі товари. Скільки життєвих, реальних фарб в описі ярмарку, скільки гумору, веселого лукавства в оповіданні про зустріч Солопия Черевика із Грицько Голопупенко, що легко заслужили повна довіра Солопия, великого аматора варенухи. Ці сценки, розмови немов вихоплені з життя й мають всі відтінки живого розмовного мовлення, тим невловимим гумором, що властивий народу

Одним з тих, хто особливо глибоко зрозумів тісний зв'язок творчості Гоголя з народом, був А. И. Герцен: "Не будучи по походженню, подібно Кольцову, з народу, він, Гоголь, належав до народу - по своїх смаках і по складу свого розуму". В "Вечорах на хуторі біля Диканьки" розкривається життя народу в її різних проявлгниях: тут показані побут і картинки сучасної Гоголю України, і народні перекази, і події давньої давнини

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить