Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Щиросердечна широта героїв Н. В. Гоголя

Random Images

... Любо, боляче па серце; а душу начебто в раї. Гей, хлопці! Гей, гуляй!.. Н. Гоголь Риси героїзму, волелюбності, щиросердечної широти, які пізніше з такою могутньою силою покаже Гоголь у героях повести "Тарас Бульба", виявилися вже в "Вечорах на хуторі біля Диканьки". Особливо яскраво показане цей волелюбний початок народного життя в улюблених Гоголем описах гопака, образно передавальне молодецтво й могутній, як вихор, дух запорізької вільності. У танці, як і в пісні, позначилася для Гоголя душу народу. І не випадково герої його повістей у мінуту щиросердечного підйому, у своїх радісних поривах так нестримно, весело, молодо, самозабутньо віддаються танцю

Весело й задерикувато танцює перед дзеркалом гопак гарненька Параска, розмріявшись про своєму Грицько, притупуючи ногами "чим далі, всі смелее; нарешті ліва рука її опустилася й уперлася в бік, і вона пішла танцювати, побрякивая підковами, тримаючи перед собою дзеркало...". Вошедший у хату Черевик, побачивши танець дочки, гордо подбоченившись, виступив уперед "і пустився вприсядку, забувши про всі дела свої". Загальними невтримними веселощами охоплені гості на весіллі Параски, де "усе неслося, усе танці-Рло". Ще хмельнее, ще радісніше опис весільного танцю в "Вечорі напередодні Івана Купала".

Цьому світлому миру народного життя протистоять жорстокі й жадібні представники сільської верхівки - староста (голова), багатії-кулаки, які пригноблюють і гнітять своїх же односільчан. Староста Макогоненко в "Травневій ночі" усім ненависний тим, що самоправно й несправедливо розпоряджався в селі, піддавав жорстоким покаранням "провинених", виставляючи їх на мороз і обливаючи холодною водою. Смішно, коли цей царський і поміщицький прихвостень ставить собі в заслугу те, що йому довелось їхати на козлах карети Катерини II під час її подорожі в Крим. Корисливий і жадібний багатий козак Чуб в "Ночі перед Різдвом" і батько Пидорки - кулак Корж, що штовхнув Петруся на злочин ("Вечір напередодні Івана Купала"). Всі вони наділені різко негативними рисами. Їхні темні витівки, їхня жадібність і користолюбство суворо засуджує й висміює Гоголь

Гоголь показав різке розходження між своїми гордими, великодушними й мужніми героями - такими як Вакула, Левко, Грицько, Оксана, Пидорка - і представниками сільської "знаті" - багатіями начебто голови в "Травневій ночі" або Чуба в "Ночі перед Різдвом"; вони ненависні всьому селу, виступають як пригноблювачі односільчан і по своїх моральних якостях є прямою протилежністю сміливому й незалежному позитивному персонажам. І подібно тому, як у народних піснях і казках правда завжди тріумфує над кривдою, так і в повістях Гоголя гарні й добрі люди перемагають злих і несправедливих. У сатиричних епізодах "Вечорів...", у зображенні комічних типів і негативних персонажів чітко переглядають риси соціальної дійсності, намечается реалістична манера майбутніх добутків Гоголя

Він створює такий типовий портрет хапуги-чиновника в повісті "Ніч перед Різдвом", що ми відразу догадуємося, що засідатель любив, щоб його приймали не за поліцейського чиновника, а за офіцера-кавалериста. А "по-диявольському" сплетений батіг, який він мали звичай підганяти ямщиков, досить наочно малює звички засідателя в його звертанні із селянами. У цій же повісті ("Ніч перед Різдвом"Гоголь малює придворні вдачі, глумливо описуючи палац Катерини II. Зовнішня пишнота придворного життя протипоставлено простоті й скромній шляхетності чисто прибраних, світлих і радісних українських хат

Мішурний блиск і пишність придворних порядків стають особливо очевидними завдяки тому, що царський палац показаний у простосердому сприйнятті коваля Вакули, що наївно дивується навколишній його розкоші й багатству. Зображуючи тимчасового правителя, фаворита Катерини II - всесильного Потьомкіна, Гоголь підкреслює в ньому самовпевнену важливість, презирство до навколишнім. Запорожці, і серед них коваль, бачать лицемірство й принизливе поводження генералів, що підлещуються перед Потьомкіним

З отрутною іронією приводить Гоголь питання простодушного Вакули. "Це цар?" - запитав коваль одного із запорожців

"Куди тобі цар! Це сам Потьомкін", - відповідав той. На противагу запобігливої, що принижено кланяються генералам і вельможам запорожці поводяться гордо й незалежно. При всій зовнішній повазі вони говорять із царицею з тією волею й достоїнством, які виявляють прекрасне розуміння ними всього навколишнього. Добродушно, з лукавим гумором змальований в " Сорочин-Ской ярмарку" недалекий Солопий Черевик, якого водить за ніс огрядна дружина Хивря. Вона спритно обманює свого муженька, любезничая із просторікуватим, боягузливим і обжерливим поповичем. Яскравими життєвими штрихами малює Гоголь їхні характери, підсміюється над їхніми слабостями, над дурістю одних і марнославством інших, хоча його глузування й позбавлене ще тої сатиричної сили, що з'явиться пізніше, при викритті поміщиків і чиновників в "Миргороді", в "Ревізорі" і в "Мертвих душах".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить