Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Ілля Обломів і Ольга Іллінська

Random Images

Ілля Ілліч Обломів і Ольга Іллінська, герої роману Гончарова “Обломів”, розуміють сенс життя, любов, сімейне щастя по-різному. Обломів народився в Обломовке - “благословенному” куточку землі. Його виховала природа, турбота й пещення матері, казки няньки, що стали згодом його мріями. Обломів - складна людина. Він не любив світське життя, уважав, що в цій погоні за кар'єрою й грошима губиться людина

“Чим я виноватее їх, лежачи в себе будинку й не заражаючи голови трійками й валетами?” - запитував Ілля Ілліч у Штольца. А лежачи він мріяв. Іноді уявляючи себе яким-небудь визволителем, якому все поклоняються, іноді думаючи про тихе сімейне щастя із дружиною, дітьми й друзями. Зустрівши й полюбивши Ольгу, Обломів віддавав їй все своє “я”. “Встає він о сьомій годині, читає, носить кудись книги

На особі ні сну, ні утоми, ні нудьги. На ньому з'явилися навіть фарби, в очах блиск, щось начебто відваги або принаймні самовпевненості. Халата не видать на ньому”. Він боявся заподіяти їй незручності, боготворив її.

А що ж Ольга? Як їй удалося “розбудити” Обломова? Домовившись зі Штольцем, вона взяла життя Іллі Ілліча у свої руки

З одного боку, він їй подобався. Взагалі, “голубина ніжність” Обломова залучала людей, він був цікавим співрозмовником, навіть не знаючи останніх пліток, не читаючи “модних” книжок. Але, з іншого боку, їй подобалася сама думка про те, що саме вона, молода й недосвідчена дівчина, поверне до життя такої людини, як Обломів

“Вона вкаже йому ціль, змусить полюбити знову все, що він розлюбив, і Штольц не довідається його відвертаючи. І все це чудо зробить вона, така боязк, мовчазна, котрої дотепер ніхто не слухався, що ще не початку жити! Вона винуватниця такого перетворення!” Обломів у любові був щирим, шляхетним. Знаючи себе, недосвідченість Ольги, він пише лист, і розкриває їй ока на помилку, просить не робити неї: “Ваше сьогодення люблю не є теперішня любов, а майбутня

Це тільки несвідома потреба любити...” Але Ольга, переінакшивши зміст листа, говорить про страх Обломова перед нещастям. Вона не заперечує, що кожної може розлюбити або полюбити іншої людини; вона не здатна піти за людиною, якщо в цьому є ризик. На підтвердження цих слів Ольга кидає Обломова, розуміючи, що його “пробудження” тимчасово, що їй не витримати “обломовщини”.

У відносинах з Обломовим Ольга була як би главою. Вибравши Штольца, вона намагається знайти скоріше рівноправного чоловіка або, що ще гірше для Ольги, чоловіка, що намагається підкорити її собі. Спочатку Ольга знаходить щастя в особі Штольца, але в міру того, як вони довідаються один одного, вона починає розуміти, що в житті з ним немає нічого особливого, що вона така ж, як і інші. Як на це реагує Штольц?

Цих парубків, безсумнівно, схожий на свого батька, що намагався зробити з нього людини, що розбирається не в почуттях, а в справах. Штольц живе розумом, не жадаючи від життя нічого надприродного. “Він ішов твердо, бадьоро; жив по бюджеті, намагаючись витрачати щодня, як кожний рубль...” Увесь час він бачить в Ользі дитини, якого веселить, учить. Але вона міняється, і, намагаючись зрозуміти, що тепер є для неї сенсом життя, Штольц закохується в Ольгу. Довідавшись про роман з Обломовим, він полегшено зітхає: “Боже мій, якщо б я знав, що справа йде про Обломове, чи мучився б я так!

” Женившись на Ользі, Штольц знаходить щастя. Тепер у нього є все. Але Ольга з кожним днем разочаровивается усе більше й більше. Вона знає, що нічого нового не буде, і всі частіше віддається спогадам про Обломове.

Ольга запитує себе: “Ужели ти зробила коло життя?” Життєві цілі Штольца мають границі, і, довідавшись про мучення своєї дружини, він відповідає їй: “Ми не Титани з тобою... ми не підемо... на зухвалу боротьбу із заколотними питаннями, не приймемо їхнього виклику, схилимо голови й смиренно переживемо важку мінуту...” Обломів же знаходить щастя в будинку Гафії Матвіївни, що стали для нього другий Обломовкой.

Йому соромно за таке життя, воно розуміє, що прожив її зрячи, але вже занадто пізно що-небудь міняти. Любов Обломова й Ольги із самого початку була приречена. Почуття Обломова були щирі, а в почуттях Ольги був видний послідовний розрахунок

Ольга намагалася змінити Іллю Ілліча, а йому було потрібно інше почуття, що зв'язувало його з улюбленої Обломовкой, де сенс життя укладається в думці про їжу, про сон, у дозвільних розмовах. Йому була необхідна турбота, теплота, нічого не потребуюча замість, тому й прив'язався він до своєї господарки як до здійсненої мрії про повернення. Хоча Обломів перший розуміє несхожість їхніх характерів, рве відносини між ними саме Ольга. В останній розмові Ольга говорить Іллі Іллічу, що любила майбутнього Обломова. Оцінюючи взаємини Обломова й Ольги, Добролюбов писала: “Ольга кинула Обломова, коли перестала в нього вірити; вона залишить і Штольца, коли перестане вірити в нього”. У нашім житті теж чимало Штольцев, що майже завжди знаходять своє щастя, але чимало й таких, як Обломів і Ольга, адже питання “Як жити?” і “Навіщо жити?

” мучили, мучать і будуть мучити ще не одне покоління

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить