Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Міфологічні моделі миру в романі И. А. Гончарова "Обломів"

Random Images

Можна сказати, що роман Гончарова “Обломів” побудований на узагальнених і перебільшених образах. Це проглядається й в описі основних персонажів, і в картинах, що втримуються в добутку, життя. Зокрема, автор ставши ляет нам міфологічну, ідеалізовану модель миру. Вона з'являється в знаменитому сні Обломова й містить у собі риси не тільки російського народного побуту, але й біблійні, і навіть античні символи. І хоча сам Гончарів виступає проти свого порівняння з Обломовим, судячи з тексту, ми можемо сказати, що цей мир вабить не тільки його героя, але і його самого. Спробуємо розглянути ближче, що це за “блаженне” місце й чим воно цікаво для нас

Сон Обломова зустрічається в першій частині роману, яку можна було б навіть виділити як окремий добуток. Сам автор ставиться до неї негативно, уважаючи її в порівнянні із трьома наступними частинами роману невдалої. Однак вона дуже важлива хоча б тому, що без її неможлива був б зв'язок між добутками, що входять у трилогію Гончарова: між “Звичайною історією”, “Обломовим” і “Обривом”. Причому важливо те, що зв'язок ця в “Обломове” іде саме через модель ідеального життя, Обломовку.

Назва це, як і прізвище Обломів, може мати безліч інтерпретацій. Для нас цікава подібність цієї назви зі словом “уламок”. Відразу виникають асоціації: відособлений умиротворений мирок Обломовки - “уламок патріархального Едему”. Тоді згадаємо імена основних персонажів інших романів трилогії, із цього погляду вони зовсім не випадкові. Адуев в “Звичайній історії” і Райський в “Обриві” - і от уже нитка між цими трьома добутками

“Пекло”, “Едем” і “Рай” - частини однієї історії. Тепер який бачить автор в ідеалі російське життя, природу. У цьому маленькому “патріархальному Едемі”, як і в щирому, усе створено для блага людини, навіть природа тут блаженна: “Небо там... як батьківська надійна покрівля”, нібито божий будинок над “раєм” земним, і сам Бог захищає їх від всіх негод. “Сонце там світить яскраво й пекуче біля напівроку й потім віддаляється звідти не раптом, а немов знехотя...”, немов не хоче покинути єдиний оставшийся на землі “божественний” куточок

“Все обіцяє там спокійне, довгострокове життя до сивого волосся й неземну, сну подібну смерть”. Я думаю, що, не згріши Адам і Ева й залишися в раї, і ці слова як не можна краще підійшли б, щоб описати їхній життєвий шлях. Тепер, перейшовши від “благословенної” природи до побуту Обломовки, треба сказати, що автор настільки “згладжує гострі кути” російських патріархальних відносин, що життя обломовцев здається нам просто казкою. Всі там щось роблять, але в той же час і не роблять, і сама собою напрошується думка про казкову “ скатертині-самобранці”, що безупинно є присутнім на столі панського будинку, і про колосся, які казковим образом “самі собою” проростають на селянських полях. От як описує Гончарів селянський побут: “Щасливі люди жили, думаючи, що інакше й не повинне й не може бути... У них, як і у всіх людей, минулого й турботи, і слабості... але все це обходилося їм дешево, без хвилювань крові”.

От вам і приклад щасливої “райської” життя, де всі люди живуть у злагоді й спокої завдяки “казкової” допомоги понад. А життя в панському будинку: “Їхньою головною турботою була кухня й обід...”, можна додати ще сон. Та й засипали-те вони де потрапило, немов Адам і Ева в раї або персонажі казки про сплячу красуню. Мотив казкової Обломовки можна знайти не тільки в неявної, майже схованій формі, але й у яскраво вираженій історії, розказаної Обломову його нянькою. Вона відтворювала цілий дивний мир, позбавлений негод, мрію про яке Ілля Ілліч проносить крізь все життя. “Вона нашіптувала йому про якусь невідому сторону, де немає ні ночей, ні холоду, де ніхто нічого цілий рік не робить...

”, а “потім жениться на якій-небудь нечуваній красуні, Милитрисе Кирбитьев-Не”. ПРО “киселеві береги” цієї казкової держави він марить, уже будучи в Петербурзі. А образ Милитриси Кирби-Тьевни назавжди залишиться ідеалом дружини для Обломова. Казки ці слухали покоління за поколінням, так що вони панували не тільки над Іллею Іллічем Обломовим, але й над всіма іншими в Обломовке. І прикладом такої взаємодії казки й реального життя обломовцев може служити хоча б опис хатинки одного із селян, у яку не всякий зможе ввійти “і хіба тільки що прохач упросить її стать до нього передом, а до лісу задом”. Оповідання няньки створюють “уявлювану Илиаду російського життя”, що вона “із простотою й добродушністю Гомера” переказувала Обломову. Та й дійсно, в Обломовке, як і в часи античності, нерівноправність людей сприймалося як щось саме собою разумеющееся.

Розповідала йому нянька й про золоте руно на Русі - Жар-птиці. І відразу мотив цей переноситься в “античну” Обломовку. Мужики там їздять у найближче місто продавати свої товари, точно в казкову Колхіду

Міфи Обломовки багатогранні, та й сам Ілля Ілліч Обломів - точно Ілля Муромець у світі казкової Обломовки. На закінчення хотілося б сказати, що хоча з ідеями Гончарова я не у всім згодна, однак його добуток дає нам багато нових і цікавих тим для міркування, а спроба відбити ідеї на папері взагалі сама по собі сміла й цікава

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить