Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Обломів і обломовщина по романі "Обломів"

Random Images

Роман “Обломів”, що автор писав більше десяти років, глибоко й повно висвітлює соціальні й моральні проблеми того часу. І тема, і ідея, і основний конфлікт цього добутку пов'язані з образом головного героя, прізвище якого дала йому назва. Найбільшим досягненням И. А.

Гончарова є створення образа Обломова. Це складний, багатогранний, суперечливий і навіть трагичний образ. Уже його характер визначає його пересічну, нецікаву долю, позбавлену зовнішнього руху, значних і яскравих подій

Але тим, що письменник позбавляє життя свого героя значних зовнішніх подій, воно перемикає основну увагу читача на його напружену внутрішню дію. Адже життя Обломова зовсім не так спокійне й безтурботна, як це здається спочатку. У першій частині роману письменник показує лише один звичайний день героя, що той проводить не встаючи сдивана.

Автор малює портрет цього потомственого дворянина: “Це була людина середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї”. Гончарів особлива увага обертає на побут героя, дає зрозуміти, що ця людина - морально гине. “По стеклах ліпилася павутина, нагодована пилом; дзеркала... могли служити скрижалями для записування на них по пилу заміток на пам'ять”; “Лежанье в Іллі Ілліча було його нормальним станом”. Автор по - дробно описує халат Обломова, східний, “без найменшого натяку на Європу”, просторий, широкий, котрий покірно повторює руху його тіла. Цей халат як би символізує етапи духовного життя головного героя. Так, коли герой закохується в Ольгу Іллінську, і його душу пробуджується до активного, діяльного життя, у нього з'являються думки про необхідність “скинути широкий халат не тільки із плечей, але й з душі й з розуму”.

И дійсно, ця річ на якийсь час зникає, але потім нова господарка Обломова Гафія Матвіївна Пшеницина знаходить його в прикомірку й повертає до життя. Це свідчить про те, що слабкі спроби головного героя змінити своє існування терплять крах. Обломів продовжує своє нікчемне існування: лежить на дивані, ховаючись від вторгнення зовнішнього життя. Тихо, але неухильно Ілля засипав, поринав у вічний сон, не порушуючи звички жити як раніше.

Але чому ж один із кращих людей роману, морально чистих, чесних, добрий Обломів морально вмирає? У чому причина цієї трагедії? На мій погляд, вся справа в явищі, що одержало назву “обломовщини”, ґрунтом для якої був уклад життя в Обломовке. Обломів звик одержувати всі не своїми зусиллями, а за допомогою інших людей: і ця звичка розвила в герої апатичну нерухомість і повалила його в жалюгідний стан морального раба

Цих парубків повільно, але вірно поринає в страшну трясовину апатії. У цьому полягає його трагедія. Хоча в якийсь момент у романі ми бачимо, що Обломів близький до пробудження, завдяки Ользі Іллінською. Ольга Сергіївна “не була красунею, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не горіли променями внутрішнього вогню... Але якщо б її перетворити в статую, вона була б статуя грації й гармонії. Трохи високому росту строго відповідала величина голови, величині голови - овал і розміри особи; все це, у свою чергу, гармоніювало із плечима, плечі - зі станом”, у ній не було “ні манірності, ні кокетства, ніякої неправди, ніякої мішури, ні наміру”. Ця жінка намагалася розбудити Обломова, зробити його діяльним, але йому було далеке той життя, що пропонувала Ольга

И вона зрозуміла це: “Я довідалася недавно тільки, що я любила в тобі те, що я хотіла, щоб було в тобі, що вказав мені Штольц, що ми видумали з ним. Я любила майбутнього Обломова! Ти лагідний, чесний, Ілля; ти ніжний... як голуб; ти сховаєш голову під крило - і нічого не хочеш більше; ти готовий все життя проворковать під покрівлею... так я не така: мені мало цього, мені потрібно чогось ще, а чого - не знаю!” Обломів сам розуміє, що недостоин Ольги, хоча й любить її чисто, безкорисливо, щиро. Гончарів показує нам незвичайно романтичну любов

Вона чудова, але не може мати продовження. Вся справа в тому, що Обломів і Ольга занадто різні люди, занадто вуж не сходяться їхні життєві позиції. Майбутнє в поданні Обломова - це тихе сімейне життя, прогулянки по саду, приємні бесіди, зустрічі гостей. Для Ольги ж життя - безперервний рух уперед. Розрив з Ольгою Іллінською приводить головного героя до глибокої щиросердечної кризи. Уже ніщо не може відродити в ньому високі почуття, мрії й бажання

Він усвідомлює злиденність і порожнечу своєї бездарно прожитого життя, своє моральне падіння. Герой строго судить себе за лінь і пасивність, соромиться свого барства, порівнюючи свою душу зі скарбом, задавленим усяким сміттям. “Отчого я такий?” - задається головний герой болючим питанням. Відповідь на нього ми знаходимо в главі “Сон Обломова”, коли Іллі сниться його дитинство в Обломовке. Перед нами розкриваються соціальні умови, у яких сформувався характер героя: двірські слуги невпинно стежать за маленьким паничем, попереджаючи всі його бажання. Це калічить душу героя, убиваючи в ньому прекрасні задатки характеру

На прикладі головного героя свого роману Гончарів показав, що таке обломовщина. Ми бачимо, що це досить широке поняття, що включає в себе, з одного боку, весь патріархальний уклад російського життя з його дозвільною сонливістю, а з іншого боку - доброту, любов, поетичність

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить