Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Чому ніжний, чесний Ілля Ілліч став Обломовим?

Random Images

...Але праця завзятий йому був тошен... А. С.Пушкін Мені запам'яталася картина одного фламандського художника “Країна ледарів”. Там зображені люди, які лежать під фруктовими деревами й чекають, коли плоди впадуть їм у рот. Здається, і російська казка така є

А вчитель історії розповідав нам, що в південних морях є острова, де ростуть сагові пальми. Остров'яни запасаються за кілька днів необхідною кількістю саго, а інший час у році “відпочивають”. І ще вважають жителів інших островів занадто метушливими. Виходить, прагнення до ліні властиво людям

Але тим-те й відрізняється цивілізована людина від дикуна, що вважає працю основою життя. Дикун же трудиться, тільки коли його жене нестаток. Тому нам дивно читати історію про те, як парубок, з ідеалами, мріями перетворюється в лежачого существователя, якому навіть книжку, лежачи на дивані, лінь почитати, газету відкрити! Це герой роману Й.

А. Гончарова Ілля Ілліч Обломів. Від ліні, апатії, нездорового способу життя він умирає у віці ледве більше тридцяти років. Роман “Обломів” мав великий відгук у суспільстві. Про нього багато говорили критики. Н. А.

Добролюбов назвав свою статтю “Що таке обломовщина?”, тому що вважав таку хворобливу лінь, таке марне існування суспільним явищем. Що ж привело Іллю Ілліча до настільки жалюгідного кінця? Адже в дитинстві він був жвавим, живим і допитливим хлопчиком, з яким не було сладу. Нянька не поспівала за ним дивитися, боялася, що він куди-небудь влізе, називала “дзиґою”. У главі “Сон Обломова” ми довідаємося, як проходило дитинство цього барчука.

Гарна була природа на його батьківщині, люди жили мирно. “Ні страшних бур, ні руйнувань не чути в тім краї... По полях і по селу бродять тільки в достатку корови що жують, вівці що бекають і кури кудахтающие”, - пише автор. Здавалося б, живи, трудися в цьому щасливому краї, проживеш довге й щасливе життя. Але в тім-раз у раз, що трудитися Илюше нема чого. Адже під рукою безліч слуг і нянюшек, які не дозволяли йому нічого робити самому. І росла дитина, поступово звикаючи до цього вічного життєвого свята

“Життя в його очах розділилася на дві половини: одна складалася із праці й нудьги - це в нього були синоніми; інша - зі спокою й мирних веселощів”. Але адже в Росії була безліч дворянських дітей, який мало розбестили ледарство. Чим вони відрізнялися від Илюши? Вони вчилися, готувалися служити Батьківщині, звикали до порядку. А Обломова постійно звільняли й від навчання, щоб дитя не утомилося. Читаючи про те, як жалували Илюшу в дитинстві, відразу ж згадуєш Митрофанушку-Недоука і його матінку

Мені здається, от і відповідь на наше питання. Іллі Іллічу не потрібно було з дитинства трудитися, йому все діставалося готове. Він і став уважати працю соромним. Своєму слузі Захарові, що під стать панові дуже ледачий, він говорить: “Так хіба я мечуся, хіба працюю?.. Здається, подати, зробити - є кому!”. А якщо людині не потрібно трудитися, вона морально опускається, а там недовго й стати Обломовим.

Так, Ілля Ілліч, вихований у мирному краї, у пещенні, придбав добрий і ніжний характер, але його похилість до мрійності, до “мирних веселощів” переросла в бажання нічого не робити. Він нічому особливому не вивчився, книг не читає, гостей не приймає. Навіть змусити слугу забрати кімнату йому лінь. Разом з неробством його охоплює апатія так, що інший раз будь-яка діяльність здається йому непотрібної й навіть абсурдної

У результаті, доживши до тридцяти років, він погано розумів, навіщо йому взагалі дана життя. Селом не займався, думаючи, що там буде все йти саме собою. Диван став єдиним місцем, де Обломів почував себе спокійно. Друзі його залишили, тільки іноді відвідував - вічно зайнятий Андрій Штольц. У ці приїзди він розбурхував Іллю Ілліча, змушуючи його жити активніше. Але коштувало другові виїхати, як усе йшло колишнім порядком. І ми робимо висновок про те, що, якщо не пручатися шкідливим звичкам, не займатися самовихованням, людина може опуститися й сильно походити на Обломова.

Слід також уточнити відповідь на питання теми, Ілля Ілліч став Обломовим не тільки тому, що був звільнений від праці, але й тому, що зовсім не боровся зі своїми пороками. Один час здавався, що Іллю Ілліча вилікує любов до Ольги Іллінською. Цій прекрасній дівчині подобалися багато щиросердечних якостей Обломова, вона прагнула відродити його до нормального людського життя. Але лінь і звичка до спокою виявилися сильніше навіть любові. Щоб краще зрозуміти суть обломовщини, варто сказати небагато й про Андрія Штольце. Це підприємець, працьовитий і чесний. Письменник показує його трохи обмеженою людиною, здається, що Ілля Ілліч духовно богаче друга

Але саме тому, що Штольц постійно трудиться, він і домагається успіху. У той час як Обломів вгасає на дивані, Штольц жениться на Ользі Іллінською й улаштовує свій побут так, як багато разів представляв у своїх мріях Ілля Ілліч. Явище, коли лінь губить гарних людей, названо обломовщин.

Можна згадати й Манилова з “Мертвих душ”, багато в чому схожого на героя Гончарова. Але все-таки перший живе в маєтку, у нього сім'я, він схожий на людину. Колись ми говорили, що Печорин - “молодший брат” Онєгіна. Використовуючи це вираження, можна сказати, що Обломів - “молодший брат” Манилова. Виняткові умови до нескінченного байдикування, презирство до праці, похилості характеру й відсутність волі до боротьби зі своїми недоліками привели ніжної, доброї й чесної людини до того, що він став Обломовим.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить