Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Аналіз вірша Н. Брауна

Random Images

Даний вірш Н. Брауна про слово, про мовлення й про те, яку роль у житті людини вона грає. Автор ппитается донести до читача те, що слово, будучи найдавнішим способом спілкування між людьми, несе в собі високе емоційне навантаження. Словом можна скривдити, оскрбить, а так само можна заохотити, підтримати людини, допомогти йому у важку мінуту. Коли читаєш ці рядки, уявляєш собі картину величезної людської замисленості

Встихотворении, а особливо в ліричному, відбивається увесь внутрішній світ автора, його відношення до людства: "Людина живет. на жаль, не вічно".Можливо, що він не розуміє чому людині доводиться вмирати. Він не може упокоритися з таке думкою. Слово для поета Брауна, бути може, навіть важливіше самого життя : "слово ж, навіть мале слівце, смертного не відає кінця".Він уважає, що слово безсмертне й ниеогда не вмре. Слово буде жити вічно, жити й розвиватися у відмінності від однієї людини, що, проживши, кілька десятків років, умирає, залишивши після себе нові слова

Ніщо не вічне, крім слова й реч: ні людство, ні тварини... Даний вірш складається з 4-х чотиривіршів, у ньому 19 стік. Автор відходить від *звичайного* написання стихотворенй, від стандартного написання. У вірші яскраво виражена врочистість, любов до слова й мовлення. Система художніх образів даного вірша вражає своєю простотою й складністю одночасно.

Сожержание вірша визначає його форму. Стрункість композиції, точність і виразність, стрункість композиції, строгість і простота образотворчих средст - от, що залучає читача в цьому вірші. Я вважаю, що в цьому вірші автор хоче "докричатися",змусити людей почути себе, задуматися, призвати їх до єдності, намагається поділитися із читачем наболілої йому темою. У поезії Брауна багато метафор : "Мовлення - як річка" ,"час - немов ядра",.Так само багато гіпербол: "плоті слова не торкнеться тленье, ніяким не спалити його вогнем".

Глибина вираження почуття й бездоганність форми роблять цей вірш одним із кращих у творчості Брауна. Слово це життя, смерть, вічність... "У ньому - твоє спасенье, Неділя, И твоє бессмертье- Теж у ньому." Слова поєднуються в мовлення, що передається з покоління в покоління. никоогда не вмираючи. Поета колись зломить час, а його добуток залишиться на довгі роки й буде переходити з покоління впоколение.

Це буде пам'ять і в цьому безсмертя поета

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить