Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Творчий шлях Жоржа Сименона

Random Images

Великим майстром соціально-психологічного роману, талановитим художником слова вважають Ж. Сименона. Прогресивна закордонна печатка справедливо називає його “адвокатом людських доль”: його романи й повести перейняті повагою, співчуттям і симпатією до простих людей. Жорж Сименон народився 13 лютого 1903 року, у бельгійському місті Льєжу, у старому будинку на вулиці Леопольд. Батько письменника - Дезире Сименон був дрібним службовцем страхової компанії, мати - Анриетт Брюлль - до заміжжя працювала продавщицею в універсальному магазині. Дитячі роки Сименона затьмарені незлагодами, що виникають раз у раз всемье.

Батько задоволений усім, мати - нічим. У цьому джерело незліченних сварок. Початкове утворення Жорж одержав у парафіяльній школі. Закінчивши її, він надходить у коледж Сен-Серве. Але життя в сім'ї з кожним днем стає усе важче. Прихваривает батько. І тоді п'ятнадцятирічний Сименон приймає важливе рішення: він залишає коледж за рік до закінчення й починає працювати, щоб допомогти рідним домогтися матеріальної незалежності

Спочатку він надходить учнем до кондитера, але незабаром з радістю переходить продавцем у книжкову крамницю. Через місяць хазяїн звільняє його, тому що він не може стерпеть, що якийсь молодик знає французьку літературу краще, ніж він. Розстроєний Сименон знову шукає заробіток і знаходить його в місцевій газеті. Головний редактор Демарто ставить Жоржа у відділ подій. Так відбулося в корені изменившее все життя Сименона присвята вчорашнього школяра в журналісти. 14 листопада 1919 року з'являється перше гумористичне оповідання Сименона “Ідея генія”, за ним ідуть “Чоловік, що вбив свою дружину”, “На Арнском мосту” і др.

Перші добутки ще дуже слабкі й незрілі. В 1921 році на Сименона обрушується важке горе: умирає батько. Кончина батька спонукує юнака до швидких дій, він достроково протягом 18 місяців відбуває військову повинність, залишає Льєж. В 1922 році Сименон переїжджає з молодою дружиною, художницею, у Париж, де регулярно публікує (під псевдонімамиу різних періодичних виданнях безліч (близько 200авантюрно-пригодницьких оповідань і навіть невеликих романів, які не приносять йому літературної популярності, але дозволяють безбідно жити. На літературні гонорари молодий письменник купує великий катер, поселяється на ньому разом із дружиною й плаває по Франції, не припиняючи писати оповідання й нариси. В 1929 році в романі “ Петере-Латиш” уперше з'явився комісар Мегре. Успіх цього персонажа спонукує автора запропонувати видавцеві Файяру серію книг, об'єднаних новим героєм

1931-1933 роках виходять дев'ятнадцять романів про Мегре. Ці книги відразу ж придбали світову популярність. Їх перекладають на іноземні мови, неодноразово перевидають у різні країнах

Ставши знаменитим, Сименон в 30-е роки крім великої кількості романів публікує репортажі, нариси, навіяні його численними подорожами по усьому світі. З 1934 по 1939 рік Сименон не випускає книг про Мегре. Він починає писати серйозні прозаїчні добутки, які називаються “важкими” романами

Мова йде про особливий тип соціально-психологічному романі, у якому показане внутрішній стан людини, оказавшегося в безвихідному положенні й різко ворожому середовищу. Ці книги мали не менший успіх, чим його детективи. И в 1937 році Ж. Сименону вручили Нобелівську премію

Незабаром він по наполегливому проханню читачів повертає комісара Мегре (1939 рік). І з тих пор одночасно пише й “важкі” романи, і книги про Мегре. Друга світова війна застала Сименона у Франції. Улітку 1939 року він оселився із дружиною й народженої у квітні первістком Марком у невеликому селищі неподалік від Ля-Рошеля. За віком Сименон не підлягав заклику в армію, але при цьому він допомагає французьким партизанам і бельгійським біженцям

У ту похмуру пору творчість Сименона було формою протесту проти фашизму. Після війни Сименон їде в США, де перебуває до 1955 року, перемінивши кілька місць проживання в різних штатах. За ці роки він розводиться із дружиною, жениться вдруге, стає батьком ще трьох дітей. В 1955 році письменник вертається в Європу й до кінця днів поселяється у Швейцарії. Жорж Сименон випускав, як і в Зо-Е, не менш 5-6 романів вгод.

Така висока продуктивність була пов'язана з його манерою працювати. Коли він писав нову книгу, він на цей час повністю відключався від усього іншого, поки не завершував роботу над романом. Відпочивши один-два місяця, він знову защіпався й працював. Так і жив, поки в лютому 1973 року, у день Свого Сімдесятиріччя, не оголосив миру, що припиняє писати, тому що це вимагало величезної напруги, а сил у нього вже не вистачало. Однак він не припинив працювати, лише перемінив “робочий інструмент”. Починаючи з 17 вересня 1973 року по грудень 1979 року він майже щодня по нескольку годин підряд диктував на магнітофонну стрічку свої спогади, ці записи й лягли в основу циклу “Я диктую” (21 тім).

Сименон помер в 1989 році й залишив велику спадщину. Загальний тираж його книг становить більш ніж півмільярда екземплярів, що вийшли майже на 60 мовах миру. У перших романах про Мегре тільки в останньому прізвище комісара відсутній у назві. Це не випадково, Мегре в цих романах виконує функцію поводиря. Розкриваючи злочину, він залишається лише свідком драми, учасники її - інші люди

Але питома вага Мегре в романах росте, тому Сименон усе більш докладно представляє його читачам. У різні роки він розповість про головні епізоди особистого життя й службової кар'єри Мегре (в “Справі Сен-Флакр” - про його дитинство і юність, в “Записках Мегре” - про зустріч із майбутньої мадам Мегре й одруженню на ній, про надходження в поліцію й етапах його роботи на набережній Орфер. Починаючи зі збірника 1938 року “Мегре вертається”, яким відкриється другий період циклу, прізвище комісара уписане в заголовки, займає в них головне місце. , У романах 60-х років Мегре - навчений досвідом людин, у характері якого переважають риси, властиві психологові й лікареві. Однак, багато чого міняючи в образі Мегре протягом більше 40 років, Сименон разом з тим уже з пер вих романів незмінно доводив, що його комісар - нетиповий поліцейський, хоча й складається на державній службі

Так в “ Петерс-Латиш” він не ховає зброю й надає можливість Гансу покінчити із собою, бачачи в цьому для нього кращий вихід, чим томливий судовий процес, що швидше за все закінчився б винесенням йому смертного вироку. Сименон говорив: “Пройшло більше 40 років, як у моє життя ввійшов комісар Мегре. Обоє ми за цей час порядком змінилися, але незмінним залишається моє до нього повага, і в романах, де діє Мегре, я ставлю часом більше складні проблеми, чим у своїх психологічний^-психологічних-соціально-психологічні романах

Досвід і мудрість Мегре допомагають мені дозволяти їх і робити доступними для читачів різних країн і різного культурного рівня”.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить