Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Редьярд Киплинг - універсальний талант

Random Images

Ще не вміючи читати, хлопці знають історію про Кішку, що гуляє сама по собі, про надмірно цікаве Слоненя, про безстрашного мангуста Рикки-Тикки-Тави. А виходить, усе з раннього віку знайомі із чудовим англійським письменником і поетом Редьярдом Киплингом. Це він склав дивну історію про хлопчика Маугли, цього Жабеняти, вигодуваного в джунглях вовчицею й вирослого у вовчій зграї Літературна доля Киплинга зложилася не зовсім звичайно. Слава до письменника найчастіше приходить наприкінці життя, як підсумок його літературної діяльності, а нерідко й після смерті. Але в цього "маленького пілігрима" (як він сам себе називав у силу свого невеликого росту), що народився в Бомбеї в 1865 році, дванадцять років прожившего в Індії й исколесившего багато країн, усе зложилося інакше. У двадцять три роки Киплинг став відомий у своїй країні, у двадцять чотири - прославився чи ледве не на увесь світ і потрапив у розряд класиків, а в сорок два роки одержав Нобелівську премію по літературі

Однак відразу ж після смерті Киплинга навколо його ім'я розгорнулася дискусія, у результаті якої "залізного Редьярда", що ще недавно били "володарем дум" і незаперечним авторитетом, розвінчали й здали, так сказати, в архів. І всі забули, що багато відточених фраз Киплинга давно стали крилатими вираженнями й назавжди ввійшли в мову, що в повсякденному мовленні, того й не знаючи, раз у раз цитують його, що більшість героїв його оповідань про джунглі стали загальними іменами. Отже, померкла слава поета й романіста Киплинга, але не слава автора двох "Книг джунглів", у які входять оповідання про Маугли. Оповідання ці не тільки стали в багатьох відносинах теперішнім відкриттям для європейської літератури, але й знайшли в наші дні особливу гостроту звучання

И справа тут навіть не в тім, що, відтворюючи неповторний мир джунглів у його живій цілісності, мир чудесний без чудес, Киплинг досконально, з науковою точністю вивчив характери, вдачі, звички птахів, звірів і плазуючих, хоча без цього, звичайно, не було б тої конкретності зображення, завдяки якій кожний епізод історії Маугли стає зримим. Справа тут, мабуть, у тім чарівному мистецтві, з яким автор проникає в саме серце дикої, буйної, первісної природи. Зараз, коли цивілізація часом жорстоко й безоглядно наступає на все живе, нас особливо хвилює картина не торкнутого людською рукою тропічного лісу, де під пекучими й живлющими променями сонця пишно цвітуть дивовижні квіти, розкидають свої галузі різні вигадливі рослини й живуть своїм природним життям не пуганние людиною звірі. Так що й говорити, читаючи "Маугли", ми вдихаємо пряне, палюче повітря справжніх джунглів, заглиблюємося в непрохідні зарості, заплутуємося в ліанах, лякаємося й завмираємо від замилування...

Ми зачаровані... І все-таки секрет незбагненної сили оповідань Киплинга про джунглі, природно, не в проблемах охорони середовища перебування, не в екології, нехай навіть у її поетичному аспекті, а насамперед у самих образах тварин Киплинговские тварини не алегоричні, тобто воплощающие ті або інші людські риси, фігури, а живі звірі зі своїми звичками, пластикою, вони живуть у джунглях природним життям. В "Маугли" Киплинг як би заново відкрив і, головне, втілив причетність людини до природи, точніше, його причетність до всього живого. На сторінках повести знову ожила доісторична епоха, коли звірі й люди співіснували як би на рівних

Образ людини, що виросли серед звірів, здавна залучав людську уяву. Ще в Древньому Римі існували переказу про хлопчиків, вигодуваних вовчицею. Однак в історії з Маугли важливо інше. Це голе Жабеня, що виросло в сильного й хороброго юнака й, що осяг завдяки старанням своїх вихователів - Батька Вовка, ведмедя Балу, пантери Багири й слона Хатхи - складні Закони Джунглів, здійснює подвиги й перемагає своїх ворогів саме тому, що він людина. Він може зупинити на бігу оленя й збити з ніг кабана, але на відміну від звіра ока його ніколи не спалахують хижим блиском, і тільки він один може опанувати Червоною Квіткою - вогнем. На вірі Киплинга в можливості людини як істоти розумного й шляхетного, на вірі у всеперемагаючу силу його інтелекту й волі виховало не одне покоління молодих людей

Навіть супротивники Киплинга визнавали, що він формував характери - характери активні, тверді, непохитні. Переборюючи незліченні небезпеки, раз у раз потрапляючи у важкі, майже безвихідні положення, Маугли мужніє на очах у читачів. Ми бачимо, як у постійній боротьбі остаточно складається його шляхетний, активний і сильний характер. Він привітний, чесний, смів, справедливий, одним словом, ідеальний приклад для наслідування, дохідливий і заразливий саме тому, що характер цей розкривається в захоплюючих пригодах, у яких немає й тіні дидактики. Виховний зміст такого читання всім очевидний

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить