Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Трагічне й комічне в розповіді Н. С. Лєскова "Лівша"

Random Images

Одним з найцікавіших добутків Н. С. Лєскова є розповідь “Лівша”, або “Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху”. За завісою іронії, навіть деякої нереальності описуваних подій письменник приховує безліч питань, безліч проблем російського життя, які часто носять досить трагічний характер. Мабуть, самою серйозною проблемою, поставленої Лєсковим в “Лівші”, є проблема незатребуваності російських талантів. У заключному, двадцятої, главі автор зауважує: “Власне ім'я лівші, подібно іменам багатьох найбільших геніїв, назавжди втрачено для потомства” .

Велика кількість людей, що володіють досить великою владою (Платов, государ Микола Павлович і ін.), “у своїх... людях були дуже впевненими й ніяким іноземцем уступати не любили”, але далі слів і гордості за свій народ справа не заходила, утворення не було, а якщо й було, то тільки для богатих; генії вмирали в бідноті, так і не використавши дарований їм понад талант...

В інших державах, наприклад, в Англії, всі навпаки. Майстрів було не так багато, але піклувалися про їх дуже ретельно: і навчання, і робота, і прекрасні умови для творчості... Лівша - непоказний мужичок, з видертими “при ученье” волоссями, одягнений, як жебрак - не боїться йти до государя, тому що впевнено у своїй правоті, як своя робота. Виявившись в Англії, він прагне зрозуміти військові хитрості англійців і послужити Батьківщині. Лівша, що їде в Англію без документів, наспіх одягнений, голодний, щоб продемонструвати російську кмітливість і вміння, є для письменника втіленням ідеї самозречення в ім'я слави Батьківщини

Не випадково оповідач передає його розмови з англійцями, що завзято намагаються схилити Лівшу до того, щоб залишитися в Англії. Непохитність героя викликає повага англійців. Проводячи паралель із сучасним життям, хочу відзначити, що проблема ця залишається актуальної й у наш час. Наші проблеми були побічно описані Лєсковим у сучасній йому формі. Час від часу все-таки перебувають “аглицкие” чесноти, що намагаються використовувати наші таланти в благо своєї батьківщини, але це, безумовно, є лише ознакою безсовісного відношення владних структур до своїх людей, за що державі повинне бути дуже соромно.

Непомірна любов до всього іноземного, повага й гостинність, що проявляються до іноземців, часто відводять погляди наших політиків від власного народу, що нерідко впливає на людей. Дуже точно це можна простежити у вісімнадцятому розділі розповіді, де “англійця... привезли в посольський будинок,... відразу покликали до нього лікаря й аптекаря...”, у той час як простого російського лівшу “до самого ранку...

по всім віддаленим кривопуткам тягали й усі пересаджували, так що він весь избился...”. Незважаючи на трагічність долі головного героя, у добутку описується також досить багато ситуацій, що носять комічний характер. Оригінальність добутку надають незвичайний склад і манера оповідання автора: простота, стислість, стрімкість дій

Тут відразу ж на розум приходить суперечка Лівші з підшкіпером про те, хто більше вип'є, коли, ідучи нарівні, обоє одночасно побачили різнобарвних чортів, що вилазять із води. Дуже цікаві описи зовнішнього вигляду тульських майстрів (“три чоловіки,... один косий лівша, на щоці пляма рідне, а на скронях волосья при ученье видерті...

”), Лівші (“...в опо-рочках, одна колоша в чобіт, інша мотається, а озямчик старенький, крючочки не застібаються, порастеряни, а шиворот розірваний; але нічого, не конфузиться”). З гумором описує Лєсков “спіраль”, що утворилася від “ безотдиш-ний роботи” “у майстрів у їх тісної хороминке”, від якої “незвичній людині зі свіжої пошесті й одного разу не можна було продохнуть”.

Також комічність оповіданню надає вигадка й дотепність автора, що полягають у використанні нових слів - іноземних слів, перероблених на росіянин манер або змішаних зі споконвіку російськими вираженнями. Прикладами таких неологізмів є слова: “тугомент” (“документ”), “нимфозория” (“інфузорія”), “долбица” (“таблиця”та ін. У своєму добутку Н. С. Лєсков успішно синтезував безліч трагічних і комічних рис, яскраво й точно виразивши в них горі й радості, недоліки й переваги, особливості характеру й самобутність російського народу

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить