Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Зображення російського національного характеру в оповіданні Н. С. Лєскова "Тупейний художник"

Random Images

"Тупейний художник", написаний Лєсковим в 1883 році, ставиться до числа найвідоміших і значних добутків письменника. Сюжет цього оповідання заснований па переказі про трагічну любов кріпосної акторки графа Каменського й кріпака "тупейного художника" (перукаря й гримировщика). У присвяті оповідання підкреслена історична дата скасування кріпосного права: "Святої пам'яті благословенного дня 19-го лютого 1861 р.". Головні герої лесковского оповідання - Люба й Аркадій - персоніфікують кращі риси національного характеру

Обоє вони гарні, шляхетні, здатні до вірної любові. Крім того, кожний з героїв художньо обдарований. По Лєскову, художниками є не тільки живописці, скульптори або письменники, але всяка людина, що почуває красу й прагнучий досягти у своїй справі досконалості. Такий Аркадій, що не просто зачісував, по "малював" акторок, перетворюючи двірських дівчин у героїнь і навіть богинь, а, крім того, при необхідності "отрисовивал" у шляхетному виді й братьей Каменських. Його особливий талант полягав в "ідейності", у здатності додати особі за допомогою "рисовки" топке, шляхетне вираження. Виконуючи роботу "тупейного художника", герой переживає мінути творчих осяянь, світлої радості. Особливим світлом наповнене й почуття Аркадія Клюбе.

Подібно героям ліричних народних пісень, він любить рє благоговійно, захоплено й поштиво, а згодом, довідавшись, що дівчина не уникла ганьби й приниження, співчуває своїй коханій і ні в чому її не винить. Зворушливу любов молодих "рабів" графа Каменського чекають важкі випробування. Люба повинна поповнити число наложниць розпусного пана, і тоді Аркадії зважується на РОЗПАЧЛИВИЙ учинок - робить тяжке з погляду юридичних норм тої епохи злочин

Він відвозить свою кохану, - Не страшачись можливих наслідків втечі, і в той же час - цілком по-російському - не продумавши його як треба. Перенесучи катування в графських підвалах і відвоювавши для себе па полях боїв волю, офіцерський чин і гроші, Аркадій вертається до улюбленого, для того, щоб викупити її в пана. Здавалося б, героям майже вдалося вирватися з рабства, відстояти своє право на щастя в протистоянні з "барством диким", з жорстокістю миру. Але напередодні звільнення Люби Аркадія вбиває простий росіянин мужик - двірник, що не встояв перед спокусою швидкого збагачення. Така доля (мова йде про Аркадіядеякою мірою теж характерна для російського життя - згадаємо Гоголя, що помітив в "Мертвих душах", що російська людина "не любить" умирати своєю смертю. Якщо в Аркадію підкреслюються такі риси російської людини, як безстрашність, щиросердечна шляхетність і здатність до самопожертви, то в образі Любові Онисимівни представлений інший тип національного характеру. Люба нагадує "ідеальну* фольклорну героїню або "тихих" і лагідних ангелів росіян ікон

Однак у цьому характері відбиті й негативні психологічні наслідки багатовікового рабства - насамперед, нездатність і невміння пручатися обставинам. Розлучена з улюбленим, ображеним паном і принижена до положення скотарки. Люба не протестує, не помишляет про волю, з покірністю й смиренністю сприймаючи свою нову "роль" вмире.

Драма відносин кріпосників з безправними "рабами" ускладнена в Лєскова драмою відносин простих російських людей один з одним. В остаточному підсумку, героїв гублять не "хазяї життя" - Каменські, а "свої". Спочатку Аркашу й Любу віддає священик, якому вони довірилися, а згодом Аркадій стає жертвою постоялого двірника. Зло аж ніяк не є винятковою приналежністю миру кріпосників, показує автор. Темні початки життя присутні як у дворянської, так і в народному середовищі

У російській людині з'єднані жорстокість і здатність до МИЛОСТІ (граф і його відношення до Аркадія), творчий порив і злочин (двірник, що вбив Аркадія, діє немов але якомусь натхненню). Джерело єдності - російська свідомість, що складалася століттями тип поводження російської людини. "Тупейний художник" - це психологічно достовірне дослідження національного характеру, співвіднесене із сучасним станом російського життя. У Лєскова не випадково оповідання Любові Онисимівни звернений до дитини. Ціль автора - звільнити майбутні покоління російських людей від моральної спадщини кріпосництва, зжити темні початки в російській душі, а з іншого боку - оспівати в особі "тупейного художника" і його коханої кращі риси російського народу - талановитість, силу духу, вірність, здатність до жертовної любові

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить