Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

“Любов повинна бути трагедією. Найбільшою таємницею у світі!” по повісті А. Куприна “Гранатовий браслет”

Random Images

Олександра Івановича Куприна, чудесного майстра художнього слова, гуманіста й правдошукача, з неменшою підставою можна назвати співаком піднесеної любові. Перегортаючи сторінки його добутків, читач занурює в дивний мир його героїв. Всі вони дуже різні, але в них є щось, що змушує співпереживати їм, радуватися й засмучуватися разом з ними. Протестуючи проти вульгарності й цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, проявів “зоологічних” інстинктів, письменник шукає дивні по красі й силі приклади ідеальної любові, те відправляючись для цього в глибину століть, те забираючись у лісову глухомань Волинської губернії, те заглядаючи в комірку закоханого пустельника, останнього романтика в жорстокому й розважливому світі. Його герої - люди з відкритою душею й чистим серцем, що повстають проти приниження людини, що намагаються відстояти людське достоїнство. Повість “Гранатовий браслет” - підтвердження того, що Куприн шукає в реальному житті людей, “одержимих” високим почуттям любові, здатних піднятися над навколишніми, над вульгарністю й бездуховністю, готових віддати всі, не вимагаючи нічого замість. Письменник оспівує любов, протиставляючи її ненависті, ворожнечі, недовірі, антипатії, байдужості. Вустами генерала Аносова він говорить, що це почуття не повинне бути ні легковажним, ні примітивним, ні - тим більше - ґрунтуватися на вигоді й користі: “Любов повинна бути трагедією

Найбільшою таємницею у світі! Ніякі життєві зручності, розрахунки й компроміси не повинні її стосуватися”. Любов, по Куприну, повинна ґрунтуватися на піднесених почуттях, на взаємоповага, чесності й правдивості. Вона повинна прагнути до ідеалу. Саме такий була любов Желткова. Дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник, закохується в молоду світську даму, представницю вищого стану. Багато років триває безмовна й безнадійна любов

Листа закоханого служать предметом глузувань і знущань із боку членів сімейства Шийних і Булат-Туганов-Ских. Не сприймає їх всерйоз і княгиня Віра Миколаївна - адресат цих любовних одкровень. А присланий невідомим закоханим подарунок - гранатовий браслет - викликає буру обурення. Близькі княгині люди вважають бідного телеграфіста ненормальним, маніяком

И тільки все той же генерал Аносов догадується про щирі мотиви настільки ризикованих учинків невідомого закоханого: “...може бути, твій життєвий шлях, Верочка, перетнула саме така любов, про яку марять жінки й на яку більше нездатні чоловіки”. А наш герой тільки й живе цими нагадуваннями про себе. Це підтримує в його душі надію, дає йому сили переносити страждання любові. Любові жагучий, спопеляючої, котру він готовий віднести із собою в потойбічний мир. Смерть не страшить героя. Любов сильніше смерті

Він вдячний тої, котра викликала в його серце прекрасне почуття, що підняло його, маленького людини, над величезним суєтним миром, миром несправедливості й злості. Саме тому, ідучи з життя, він дякує їй, благословляє свою кохану: “Так святиться ім'я Твоє!” “Так святиться ім'я Твоє!” - рефреном звучить в останній частині “Гранатового браслета”. Пішов з життя людин, але не пішла любов

Вона немов розсіялася в навколишньому світі, злилася з бетховенською сонатою № 2 Largo Appassionato. Під жагучі звуки музики героїня відчуває болісне й прекрасне народження у своїй душі нового миру, відчуває глибоку подяку до людини, що над усе у своєму житті поставила любов до неї, навіть вище самого життя

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить