Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Старців терпить крах і в любові. Він не зумів

Random Images

Твір: Чехов А. П. - Ионыч - "Тема футлярности в розповіді А. П. Чехова «Ионыч»"

"Тема футлярности в розповіді А. П. Чехова «Ионыч»"

ТЕМА ФУТЛЯРНОСТИ В РОЗПОВІДІ А. П. ЧЕХОВА «ИОНЫЧ»

Антон Павлович Чехов - художник дивний, він відчув і зумів передати настання «нового» часу і його героя. Розповіді письменника начебто не містять дії або воно дуже незначно, при видимій метушливості й діяльності героя він «тупцює на місці». Нічого істотного не відбувається. У цьому й складається особливість розповідей Чехова. Його персонажі не здатні що-небудь кардинальне змінити, налагодити своє й громадське життя, тому йдуть у себе, створюють якийсь замкнутий мирок, оболонку, у яку ховаються від труднощів, від радостей і сумів життя. Їхнє існування безтурботно, нудно й безглуздо. Так, у розповіді «Ионыч» письменник показує «зразкову» долю сучасного йому інтелігент^-інтелігента-героя-інтелігента. Спочатку перед нами з'являється молодий лікар Дмитро Ионыч Старців. Він самовіддано трудиться в земській лікарні, але незабаром розуміє, що його діяльність безглузда, хворих не стає менше, треба заводити приватну практику, щоб усталити матеріальне благополуччя. Так відбувся «перше» відступ людського початку в докторі. Старців терпить крах і в любові. Він не зумів зберегти в собі любов до Катерине Іванівни, при перших же труднощах, відмові героїні вийти за нього заміж, доктор знітився, незабаром почав дивитися на своє почуття як на примху. Дмитро Ионыч споруджує навколо себе якусь «міцність», футляр, що захищає його від потрясінь. Найкраще цю роль виконують гроші. Тому Ионыч збирає їх. Невловимо для читачів відбулося переродження доктора Дмитра Ионыча Старцева в Ионыча, що дратується на хворих, нічим, крім грошей, що не цікавиться, «ожирілого» душею людини. Футляр «захлопнулася» як мишоловка, залишивши Ионыча бранцем накопичення. А заради кого й чого він збирає, купує будинку, розривається на приватну практику й земську лікарню-«жадібність здолала». Він, як «річ у собі», діє по інерції, не міркуючи, не замислюючись над змістом що відбувається. Страшно стає, коли дочитуєш розповідь до кінця. Пригадуються слова Гоголя: «і до якої мерзенності, гидоти... може дійти людина...» Письменник застерігає читача від щиросердечного ожиріння. Актуальність розповіді в наші дні очевидна. Не випадково Чехова називають самим читати^ся писателем, ЩО, XX століття.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить