Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Він у стані самостійно досягти благодаті, треба

Random Images

Твір: Горький. М. - На дні - "Людин у п'єсі М. Горького "На дні"."

"Людина в п'єсі М. Горького "На дні"."

Людина в п'єсі М. Горького "На дні".

Людина! Це чудово!

Це звучить... гордо! Че-ло-Століття!

М. Горький

П'єса М. Горького "На дні" була написана в 1902 році. Вона мала колосальний успіх і була поставлена на сценах не тільки російських, але і європейських театрів. Інтерес до неї в першу чергу пояснюється тим, що письменник докладно й вірогідно зобразив життя людей, оказавшихся на "дні". Колись на сторінках російської класики міркували про життя й смерть, про добро й зло в основному люди, що належали до вищого суспільства. Тепер же слово було надано тим, кого звичайно не тільки не слухали, але й не зауважували.

Гіркий у своєму добутку спонукує сучасників помізкувати над тим, що краще для людини "дна": гірка правда або солодка неправда? Герої п'єси міркують про правду й неправду. Людина і його призначення займають чи ледве не головне місце в розмовах нічліжників.

У своїй драмі письменник засуджує існуючий лад, жертами якого стали звичайні люди. Костылев - хазяїн нічліжки нагло висмоктує останні копійки мешканців цієї "діри" за одну проведену тут ніч. Перед нами з'являється мир знедолених, у яких віднята віра в краще життя, людське достоїнство втоптано в бруд "сильними миру цього". Однак, як затверджує Сатин, людина - хазяїн своїй долі, і в тім, що нічліжники виявилися в такому тяжкому становищі винуваті й вони самі. Якби Актор не почав пити, він не втратив би роботу й не опустився б настільки.

Серед людей "дна" важко зустріти кого-небудь, готового й здатного не до смерті, а до життя. З погляду Луки, є "люди", а є "человеки", як є земля незручна для посіву... і є врожайна земля". Всі мешканці нічліжки всього лише люди, тому єдина благодать, що буде їм дарована, - смерть. От чому Лука переконує Ганну зустріти смерть як довгоочікуване рятування від болісного существоваения. Тільки Наташа й Попіл знаходять сенс життя друг у другу. Вони ще молоді й можуть вирватися з-під влади обставин. На думку Луки, вони здатні знайти віру в Бога, а виходить, гідні надії й благодаті. Інші ж мешканці нічліжки заслуговують тільки жалості. І Лука жалує їх, не розуміючи, що його обман губительно позначається на всіх.

На мій погляд, антиподом Луки в питанні відносини до людини є Сатин. Він повідомляє людину єдиним законодавцем, що визначає власну долю. Воля кожного сильна. Людина вільна у своїх учинках. Він у стані самостійно досягти благодаті, треба тільки вірити в себе, а не в Бога, не в "праведну землю", не в що-небудь ще. Жалувати себе або когось іншого безглуздо, оскільки ніхто, крім самої людини не винуватий у його прикростях. Хіба можна жалувати того, хто здійснив власну волю? Якщо для віруючого Луки "блаженні злиденні духом", то для атеїста Сатину "блаженні сильні духом".

У той же час у Сатину зріє мрія про вільне життя, чистої, чесної, світлої, але він не хоче працювати, розуміючи, що в існуючому експлуататорському суспільстві прожити чесною працею неможливо. От чому він сміється, коли Кліщ у пориві розпачу й безсилля заявляє, що він вирветься з "дна" життя й стане нормалным людиною, треба тільки працювати. Сатин ненавидить і нехтує людей, які "занадто піклуються про те, щоб бути ситими". Він викриває Луку в неправді, але розуміє, що старий був "м'якушкою для беззубих", розуміє - неправда втішлива подібна неправди хазяїв. Тому він говорить:"Неправда - релігія рабів і хазяїв. Правда - бог вільної людини".

Однак у критичний момент утішник Лука зник, утік, дискредитувавши себе й свою ідею. І це не єдиний сюжетний хід, що дозволяє судити про авторську позицію, думати, що сам автор на стороні Сатину.

Людина, замучена життям, може втратити всяку віру. Так і трапляється з Актором, що, зневірившись у милосерді Бога й не сподіваючись на самого себе, кінчає життя самогубством. Але, як мені здається, самогубство - один із проявів волі волі. Смерть Актора означає для Горького перемогу сатинского погляду на чаловека. От чому так спокійно реагує на страшну звістку Сатин. На його думку, Актор знайшов справжню віру в себе.

П'єса "На дні" сильна не стільки своїми відповідями, скільки питаннями, що виростає із самої гущавини життя, із самих насущних людських потреб. Осюда й основний мотив п'єси - протиріччя між неправдою хазяїна й волею Людини. І питання цей пролунала як надія для тих, хто отчаялся й упокорився зі своїм положенням.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить