Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Бєлінський зв'язує появу й зміст роману

Random Images

Твір: Пушкін А. С. - Євгеній Онєгін - " "РОМАН "ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН" - ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ" (БЄЛІНСЬКИЙ)"

" "РОМАН "ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН" - ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ" (БЄЛІНСЬКИЙ)"

"РОМАН "ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН" - ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ" (БЄЛІНСЬКИЙ)

"Євгеній Онєгін" є поема історична", - затверджує Бєлінський. Дійсно, у романі дане історично конкретне зображення характерів російських людей і громадського життя. Бєлінський зв'язує появу й зміст роману з ростом самосвідомості російського суспільства. Ріст цей викликаний історичними подіями' 1812-1825 років. Великий критик почував декабристський характер роману, тому й назвав його "поемою історичної". Самого ж Пушкіна він уважав "представником суспільної самосвідомості, що вперше пробудилося," (8 стаття). Суспільним класом - носієм самосвідомості, що пробудилося, в епоху 20-х років Бєлінський уважав передове культурне дворянство, клас, "який по своєму способі життя й звичаям представляє більше розвитку й розумового руху" (8 стаття). В 9-й" статті Бєлінський ще раз підкреслив історичний характер добутку: "Отже, в особі Онєгіна, Ленского й Тетяни Пушкін зобразив суспільство в одному з фазисів утворення, його розвитку..."

У своєму романі Пушкін розкриває життя, інтереси й вдачі російського дворянства

Насамперед нашу увагу залучають мислячі дворянські інтелігенти В романі вони представлені образами Онєгіна, Ленского, Тетяни Ларіної. Що відрізняє їх? Онєгін не хоче жити так, як живе навколишня його "посередність", і він, і Ленский, і Тетяна не хочуть жити, як пересічні, задоволені собою люди

Ленский і Онєгін "не знають, чого їм хочеться, але знають, чого їм не хочеться". Їх не задовольняють розмови про "псарню й провину". Їм цікаві філософські питання про життя й смерть, про природу явищ. З Тетяною їх ріднить самітність і сторонність. дворянському середовищу. У листі до Онєгіна Тетяна зізнається: "Я тут одна. Ніхто мене не розуміє, розум мій знемагає, і мовчачи гинути я повинна". Чому ці' герої самотні? Тому що вони стоять на голову вище того середовища, у якій живуть. По своєму утворенню, інтелекту, глибині почуттів вони значно перевершують інших. Що читав Онєгін? Руссо, економіста А. Смита, історію "від Ромула до наших днів", Байрона. Серед його знайомих Каверін, сам Пушкін. Ленский-Вихованець Геттингенского університету - "розсадника вільнодумства". Ріднить їхню шляхетність душ. Ленский дивиться на взаємини людей як на братерство, вірить у споріднення душ. Тетяна впевнена, що на добро люди повинні відповідати добром. Поняття' честі-одне з основних у її "моральному кодексі". Юна Тетяна закінчує своє-послання до Онєгіна словами: "Але мені порукою ваша честь, і сміло їй себе довіряю"; "доросла" Тетяна так само просто й прямо зізнається Онєгіну: "Я вас люблю - до чого лукавити? Але я іншому віддана й буду століття йому вірна". Буде вірна, хоча й віддана. Буде, тому що дала перед вівтарем слово Богові, людям, собі. Її поняття честі не дозволить їй насушити дане слово

Онєгін відрізняє Ленского й Тетяну, вірить у їхню чистоту, щирість. Ріднить цих героїв і їхнє критичне відношення до миру, до суспільства, їхні передові погляди.. Ріднить їх і багато чого іншого: вони вміють бачити прекрасне життя, глибоко почувають природу, її принадність. Їх поєднує й трагічна доля: Ленский убита на дуелі, Тетяна нудиться у світлі, Онєгін залишається на розпуття

Ці люди не можуть бути щасливі. Образами Онєгіна й Ленского піднімається головна проблема роману - трагедія російського інтелігента, що відірваний від народу, що не знає, куди йому йти. Тому "сили цієї багатої натури (Онєгіна) залишилися без. додатка, життя без змісту, а роман без кінця" (Бєлінський).

Тетяна відрізняється від Онєгіна й Ленскогосвоей близькістю до національного, росіянинові. Пушкіна дає нам ненав'язливу, але досить повну, яскраву характеристику петербурзької знаті, московських дворян, сільських поміщиків. Це самовдоволені паскудники, обивателі, люди, що коштують на невисокому моральному рівні. Вони ведуть порожнє, дозвільне життя (тому Онєгін і біжить із Петербурга). Щоб мати подання про помісних дворян, досить звернути увагу на їх "мовців" прізвища: Скотинин, Бешкетників, Петушков і т.д. їхні розмови - "про псарню й провину", однак їх "класова сутність" прекрасно проявляється в реакції на нововведення Онєгіна в селі: "Так він найнебезпечніший дивак!"

Приведемо ще одну цитату з Бєлінського: "Розгадати таємницю народної психеи для поета - значить уміти дорівнює бути вірним дійсності при зображенні й нижчих, і середніх, і вищих станів". У своїй "енциклопедії" Пушкін показує нам і життя селян і трудового народу. Доля няньки; ранковий Петербург, по якому їде в кареті Онєгін, що вертається з балу; бурлаки; убожіючи Росія із сірими хатами, які бачить Онєгін, пливучи по Волзі; дівчини, що збирають ягоди V. при цьому співаючі, щоб не з'їсти панської ягоди,-от вони, картини життя простого народу, у які вдивляється читач

"Щира національність складається не в описі сарафана, але в самому дусі народу", - помітив Гоголь. Багатство душі простих людей (образ няньки), своєрідність і поетичність народних звичаїв і переказів (сон Тетяни, картини святок) - все це є відбиттям "духу народу" вромане.

А. С. Пушкін дає у своєму добутку чудові картини росіянці природи

Нарешті, величезне значення образа автора в романі: це передова людина своє-' те часу, що знайшов своє призначення у творчій праці. А мова, якою написаний роман, говорить про той високий рівень культури, якого досягло російське суспільство (в особі кращих його представників, яким і є А. С. Пушкін) до кінця першої чверті XIX століття

"Перша істинно національно-російська поема у віршах була і є "Євгеній Онєгін" Пушкіна... У ній народності більше, ніж у якому завгодно іншому народному російському творі" (Бєлінський). Під щирими народностями літератури критик розумів не тільки відбиття "духу й складу" народу, але й висування важливих для всіх націй питань і рішення їх у прогресивному дусі, відповідно до вимог часу. Перелічимо лише деякі із проблем, піднятих у романі: сенс життя, взаємозв'язок особистості й суспільства, взаимоотношение передової дворянської інтелігенції й народу, сучасний герой - "зайва людина", мораль і моральність, економіка й політика, культура й освіта, відношення до літератури й мистецтва, проблеми творчості й т. д.

Важко переоцінити значення роману "Євгеній Онєгін"; воістину це "енциклопедія росіянці життя

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить