Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Сіяла ніч. Місяцем був повний сад. Лежали Промені в наших ніг у вітальні

Random Images

Твір: Фет А. А. - Різне - "Поетична мова лірики А. А. Фета"

"Поетична мова лірики А. А. Фета"

ПОЕТИЧНА МОВА ЛІРИКИ А. А. ФЕТА

Як бідний наша мова! - Хочу й не можу.- Не передати того ні другові, ні ворогові, Що буйствує в груди прозрачною волною. А. А. Фет Поезія Панаса Опанасовича Фета свіжа й запашна сьогодні, як і під час її створення. Поет умів помітити такі тонкі переходи в стані природи, що діву даєшся пильності й умінню автора. Причому природа в лірику Фета існує не сама по собі, вона відбиває внутрішній стан автора або його ліричного героя. Часом вони так близькі, що важко зрозуміти, де чий голос. Дуже часто вірші звучать дисонансом, але це навколишній світ вторгається в поезію. Тільки зустріну посмішку твою Або погляд уловлю твій втішний,- "у тобі пісня любові я співаю, А твоїй красі ненаглядної. Здається, що поет всемогутній, йому доступні будь-які «верші- 1)1 і глибини». Це можливість генія говорити на звичному про У мові. Сама природа, гармонія й краса співають його душою. Сіяла ніч. Місяцем був повний сад. Лежали Промені в наших ніг у вітальні без вогнів. Рояль був весь розкритий, і струни в ньому тремтіли, Як і серця в нас за песнию твоєї. Починаючи від конкретної й реальної картини, поет перех дит до ліричного символу. Звертаючись до читачів - «я>> наближає свій утвір мільйонам аматорів поезії, заста ляя їх сприймати ту красу й принадність природної ^ки ні, що так яскраво відкрилася авторові. Вірші Фета естествен ны, як і вся навколишня природа. Пролунало над ясної рекою, Продзвеніло в померклому лузі, Прокотилося над гаєм немою, Засвітилося на тім бережу. Поезія вічна, тому що змушує здригнутися наші серця й душі, будить кращі почуття людини, кличе його до високих мет. Тільки там і існує гармонія й краса, де пропадають фальш і надуманість. Вірші А. А. Фета показують прекрасний і чистий мир природи, її невигадливу красу й свіжість. І не так важливо, як вони передані, аби тільки це було правдою, ішло від душі. Автор учить нас відкривати свої серця назустріч природі, впускати її у свою душу, збагачуватися духовно, повертаючи цю красу навколишньої. Уміючи оцінити все різноманіття миру, стаєш богаче й чистіше - не це чи головна цінність спілкування з поезією великого майстра. Як дихають груди свіжо і ємко - Слова не виразять нічиї! Як по ярах опівдні голосно На піну прядают струмки! В ефірі пісня тремтить і тане, На брилі зеленіє жито - И голос ніжний наспівує: «Ще весну переживеш!» Поет показує тісний взаємозв'язок людини й природи» це те джерело, з якого можна черпати сили нескінченно, якщо ставитися до нього дбайливо й душевно. Але природа й удии вительно ранима, її легко зруйнувати, нанести невосполнимь втрату. Гостро розумієш це, читаючи прекрасні вірші Фет Його поетичний мир дивно різноманітний і тендітний, і тонкий лірик, змушує зрозуміти всю глибину відбуваються змін. - рукавом мені стежку завісила. Вітер. У лісі одному тпимно, і моторошно, і смутно, і весело, - Я нічого не зрозумію. Петер, навкруги всі гудет і колишеться, Листи кружляються в ног. иц там удалині зненацька чується Тонко благаючий ріг. Природа у віршах Панаса Опанасовича не пустельна, вона наповнена присутністю людини, його звичним миром звуків, заходів, форм. Її можна реально відчути, вона «відгукується» на будь-який дотик: словом, рукою, думкою... Це більша радість - спілкування із творчістю А. А. Фета.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить