Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Начальство вирішило видалити з Петербурга чиновника, "замішаного

Random Images

Твір: Грибоєдов А. С. - Різне - " Олександр Сергійович Грибоєдов"

" Олександр Сергійович Грибоєдов"

Олександр Сергійович Грибоєдов

В історії літератури зустрічаються "автори одного добутку". Класичний приклад такого письменника - Грибоєдов. Обдарованість цієї людини була воістину феноменальною. Його знання були величезні й багатобічні, він вивчив безліч мов, був гарним офіцером, здатним музикантом, що видається дипломатом із задатками великого політика. Але попри все те його мало хто пам'ятав би, якби не комедія " Горі від розуму", що поставила Грибоєдова в один ряд з найбільшими російськими письменниками.

Пасинок здорового розуму

У біографії Грибоєдова багато загадок і пробілів, особливо в дитинстві і юності. Вірогідно не відомий ні його рік народження (хоча точно відомий день - 4-ое січня), ні рік надходження в університетський шляхетний пансіон. Не підтверджена документами широко розповсюджена версія, по якій Грибоєдов закінчив цілих три факультети Московського університету й лише через війну 1812 року не одержав докторського ступеня. Точно одне: в 1806 році він надійшов на словесний факультет, а в 1808 році закінчив його. Якщо Грибоєдов дійсно народився в 1795 році, як думають більшість біографів, йому було тоді 13 років. У перші роки 21 століття таке рідко, але траплялося

Більше достовірні відомості про життя Грибоєдова починаючи з 1812 року. При навалі Наполеона Олександр Сергійович записалася, як і дуже багато московських дворян, офіцером в ополчення. Але брати участь у боях йому так і не довівся: полк стояв у тилу. Після війни майбутній письменник прослужив ад'ютантом Вбелоруссии.

Молодість Грибоєдов провів бурхливо. Себе й своїх однополчан, братів Бегичевых, він називав "пасинками здорового розуму" - так неприборкані були їхньої витівки. Відомий випадок, коли Грибоєдов якось сів за орган під час служби в католицькому храмі. Спочатку він довго й натхненно грав духовну музику, а потім раптом перейшов на росіянку танечну

Повесничал Грибоєдов і в Петербурзі, куди переїхав в 1816 році (рік провів у відставці, а потім став чиновником Міністерства закордонних справ). Але він уже почав всерйоз займатися літературою

З Білорусії Грибоєдов привіз комедію (переклад із французького) "Молоді чоловіки". У столиці її поставили не без успіху. Потім Грибоєдов брав участь у качест-ве співавтора ще в декількох п'єсах Сцена стала його справжньою пристрастю. Він подружився з директором петербурзького театру, драматургом Шаховским, особливо ж з талановитим поетом і знавцем театру Павлом Катениным.

Разом з Катениным Грибоєдов написав краще зі своїх ранніх добутків - комедію в прозі "Студент" (1817рік). При житті Грибоєдова вона не потрапила ні на сцену, ні до друку. Можливо, випади на адресу літературних супротивників (Жуковського, Батюшкова, Карамзина), вірші яких пародійовані в п'єсі, здалися цензурі непристойними. До того ж у головному герої - дурні Беневольском - неважко було довідатися й риси цих письменників

Не менше авторської слави приваблювало й закулісне життя театру, неодмінний приналежністю якої були романи з акторками. Одна з таких історій закінчилася трагічно.

Два приятелі Грибоєдова, гульвіси Шереметєв і Завадовский, суперничали через балерину Істоміної. Відомий у місті дуелянт Олександр Якубович (майбутній декабрист) роздув сварку, а Грибоєдова обвинуватив у неблагородному поводженні. Шереметєв повинен був стрілятися із Завадовским, Якубович - із Грибоєдовим. Обидві дуелі повинні були відбутися в один день. Але поки надавали допомогу смертельно пораненому Шереметєву, час пішло. На інший день Якубовича як призвідника заарештували й заслали на Кавказ.

Грибоєдова за дуель не покарали, але суспільна думка порахувала його винним у смерті Шереметєва. Начальство вирішило видалити з Петербурга чиновника, "замішаного в історію". Грибоєдову було запропоноване місце секретаря російської місії або в Сполучених штатах Америки, або в Персії. Він вибрав друге, і це вирішило його долю

Письменник - дипломат

По дорозі в Персію Грибоєдов майже на рік затримався в Тифлисе. Там відбулася відкладена дуель із Якубовичем. Грибоєдов був поранений у руку - для нього як музиканта це було досить відчутно.

У Персії Грибоєдов прослужив три роки, потім перейшов "чиновником по дипломатичній частині" у штат главноуправляющего Грузією генерала А. П. Ермолова. Служба при цьому неабиякій людині багато йому дала. 1823- 1824 роки Грибоєдов повів у відпустці - у Москві, у селі Бегичевых, у Петербурзі. Його новий твір - комедія "Горі від розуму" - зробило фурор. Задумано вона була ще в Персії, почата в Тифлисе, а закінчена в селі в Бегичевых.

Автор читав п'єсу в багатьох літературних салонах. Але не надрукувати, не поставити "Горі від розуму" йому не вдалося. Навряд чи комедію не пропускали через політичну гостроту. Сумнівних щодо цього місць в "Горі від розуму" не так багато; їх неважко було б зняти або зм'якшити. Але п'єса мала присмак скандалу: багато москвичів у її персонажах дізнавався себе (як правило, помилково). Скандал - те й бажала запобігти цензура. Влади заборонили навіть спектакль, що студенти театральної школи хотіли представити у вузькому колі. В альманасі "Російська Талія на 1825 рік" надрукували лише другу половину першого акту й весь третій. Повний текст поширювався в тисячах рукописних копій

У січні 1826 року, після повстання декабристів, Грибоєдова заарештували по підозрі в причетності до змови. Через кілька місяців він був не тільки звільнений, але й одержав черговий чин, а також посібник у розмірі річної платні. Серйозних доказів проти нього дійсно не було, та й зараз немає документальних підтверджень, що письменник якось брав участь у діяльності таємних суспільств. Навпаки, йому приписують зневажливу характеристику змови: "Сто прапорщиків хочуть перевернути Росію!". Але, можливо, настільки повним виправданням Грибоєдов зобов'язаний заступництву родича - генерала И. Ф. Паскевича, улюбленця Миколи I.

У червні того ж року Грибоєдов одержав призначення повноважним посланником у Персію. По дорозі, у Тифлисе, він жагуче закохався в князівну Ніну Чавчавадзе - дочка свого старого приятеля, грузинського поета Олександра Чавчавадзе, і обвінчався з нею. Подружнє щастя було безмірно, але незабаром обірвалося. Через місяць після весілля молоді чоловіки виїхали в Персію. Ніна зупинилася в прикордонному Тавризе, а Грибоєдов рушив далі - у столицю Персії Тегеран.

Усього місяць через там розігралася трагедія. 30 січня 1829 року посольство було зруйновано, і всі, хто в ньому перебували, перебиті. Урятувалася тільки одна людина

Поховали Грибоєдова в його улюбленому Тифлисе, у монастирі святого Давида на горі Мтацминда. На могилі вдова поставила йому пам'ятник з написом: "Розум і справи твої безсмертні в пам'яті росіянці, але для чого пережила тебе любов моя?".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить