Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Вона прекрасно пристосовується до законів, нав'язаним їй близькими: і вже прекрасно

Random Images

Твір: Грибоєдов А. С. - Горі від розуму - "Чацкий і Софія. Значення образів у комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»"

"Чацкий і Софія. Значення образів у комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»"

ЧАЦКИЙ І СОФІЯ. ЗНАЧЕННЯ ОБРАЗІВ У КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА «ГОРІ ВІД РОЗУМУ»

Як Софія Павлівна у вас покращала! А. С. Грибоєдов Комедія Олександра Сергійовича Грибоєдова «Горі від розуму» °ткрывает правдиву галерею російських національних характерів. І, безумовно, кращими, у художньому змісті, явдя! ются Чацкий і Софія. По силі характерів, пристрасності, умінню відстоювати свою точку зору вони дуже схожі, тільки от до мети йдуть разнъь мі шляхами. Олександр Андрійович Чацкий - відкрита й смілива душа, оц нічого не боїться, кидається в боротьбу з «відкритим забралом» Через молодість і недосвідченість він ще вірить, що людей можна змінити, вселити їм високі ідеали, пояснивши помилки й заб-луждения. Тому він так «мече бісер» перед Репетиловыми й тому подібними. Його завдання - «висвітити» дурість і обмеженість навколишніх його людей. А судді хто? - За древностию років До вільного життя їхня ворожнеча непримиренна. Сужденья черпають із забутих газет... Завжди готові до журбе, Співають усе пісня ту саму, Не зауважуючи про себе: Що старіше, те гірше. Софія ж плоть від плоті цього суспільства - осліплений любов'ю, Чацкий ще не зрозумів этого. Вона прекрасно пристосовується до законів, нав'язаним їй близькими: і вже прекрасно вміє вивертатися, брехати й причинятися, і завжди робити по-своєму, як хочеться їй. Вона й далі буде надходити так само, у цьому її суть. Подумаєш, як щастя норовливо! Буває гірше, з рук зійде; Коли ж сумне ніщо на розум нейдет... Чацкий догадується й не хоче вірити, що Софія його не любить, що є в нього щасливий суперник. Софія прикро помилилася, вибравши предметом обожнювання Мол-Чалина. Сама вона пояснює це «долею», але правда в тім, що від нудьги й неробства й Молчалин згодився в «предмет страсті». Молчалин вам знудив би навряд чи, Коли б зійшлися коротше з ним... Я не намагалася, бог нас звів. Низькопоклонство, лицемірство, догідництво Молчалина З- про фья зводить у ранг заслуг, навіть достоїнств. А як же інакше. Вона живе в такому суспільстві, де кожний виживає як може. Прослывешь божевільним, як Чацкий, якщо будеш відрізнятися від інших. Неможливо бути щирим, коли тебе не т слухати. Без грошей і чинів не можна «сміти своє судження * ь». Це норма життя даних людей. Софія пристосувалася 11 ой обстановці; імовірно, не відкрийся підступництво Мовчали- До вона знайшла б спосіб зв'язати свою долю з його. Але й у цьому 'у колись відкривається істина. І чим її більше приховували, 1 м Сокрушительнее її дія. Чацкий не на жарт «розходився», коли зрозумів, що його сопер- ик - Молчалин. Це боляче вдарило по самолюбству Олександра Андрійовича; він розумний, але занадто палкий, щоб стримувати емоції. Не опам'ятаюся... винуватий, Я слухаю, не розумію, Начебто усе ще мені пояснити хочуть. Розгублений думками... чогось очікую. Він настільки забувається, що починає у всім винити Софію, але вона-те відразу йому сказала, що не любить його, тільки от Чацкий не хотів цього почути. Тепер же він виливає свою образу й жовч, розуміючи безглуздість що відбувається. Він просто «погано поводиться». Ображена його любов, принижене його почуття. В Олександра Андрійовича не вистачає шляхетності пошкодувати Софію, а це необхідно. Розумна дівчина, з палкою й жагучою душею, полюбила незначної людини, так ще й боягуза. Тепер їй чекати нема чого. Батько, звичайно, вживе заходів. І якщо вирішить віддати її заміж за Скалозуба, те вуж не буде баритися й брати до уваги почуття дочки, що для неї Мені однаково, що за нього, що у воду. Тепер уже Павло Опанасович не буде так «сліпий» і поблажливий, він одержав прекрасний урок. Комедія змушує задуматися над перипетіями людських доль. Адже всякий літературний твір - це концентрована розповідь про дійсність життя, і коли б не жили люди, вони страждають і радуються, плачуть і сміються однаково. Скоріше в непритомність, тепер воно в порядку, Важливіше давишной причина є тому, От, нарешті, рішення загадці! От я пожертвуваний кому! А милий, для кого забутий И колишній друг, і жіночий страх, і сором, - За двері ховається, боїться відповідати... Ах! як гру долі осягти? Людей з душею гонителька, бич! - Молчалины блаженствують на світі!
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить