Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Своєрідним вираженням цього погляду на нову

Random Images

Твір: Єсенін. С.А. - Різне - " Тема Батьківщини в лірику Єсеніна"

" Тема Батьківщини в лірику Єсеніна"

Тема Батьківщини в лірику Єсеніна

Тема Батьківщини - головна тема у творчості С. А.Єсеніна. Про що б він не писав, образ рідного краю незримо присутній у нього віршах

Ще в ранніх юнацьких віршах (у збірнику "Радуница") автор з'являється перед нами як полум'яний патріот. Так, у вірші "Гой ти, Русь, моя рідна!", написаному в стилі російської народної хвацької пісні, поет кричить на всю країну:

Якщо крикне рать свята:

"Кинь ти Русь, живи в раї!"

Я скажу: "Не треба раю,

Дайте Батьківщину мою".

Тодішні його подання про рідну землю ще дуже дитячі. Батьківщина для Єсеніна - це сіло Константинове, де він народився, найближчі околиці села. "Рязанські поля була моя країна", - згадував він згодом. У його душі немає ще подання про вітчизну як про соціальне, політичне, культурне середовище. Почуття батьківщини знаходить у нього вираження поки ще тільки в любові до рідної природи

На сторінках ранньої есенинской лірики перед нами з'являється скромний, але прекрасний, величний і милий серцю поета пейзаж среднерусской смуги: стислі поля, червоно-жовте багаття осіннього гаю, дзеркальна гладь озер. Поет почуває себе частиною рідної природи й готовий злитися з нею назавжди: "Я хотів би загубитися в зеленях твоїх стозвонных". Але вже й тоді батьківщина бачиться йому не ідилічним "позахмарним раєм". Поет любить реальну селянську Русь передодня Жовтня. У його віршах ми знаходимо такі виразні деталі, що говорять про важку мужицьку частку, як "забоченившиеся хати", "худі поля", "чорна, що потім пропахнуло вити" і інші. Елементи соціальності всі частіше проявляються в лірику поета в період першої світової війни: його героями стають дитина, що просить шматок хліба, орачі, що йдуть на війну, дівчина, що чекає із фронту улюбленого. "Смутна пісня, ти - російський біль!" - викликує поет. Жовтневу революцію поет зустрів захоплено. "Радуюся пісень я смерті твоєї", - кидає він старому миру. Однак новий мир поет зрозумів не відразу. Єсенін чекав від революції ідилічного "земного раю" для мужиків (вірш "Йорданська голубица"). Чи варто говорити, що ці надії поета не виправдалися? І Єсенін переживає смугу духовної кризи, але не може зрозуміти, "куди тягне нас доля подій". Незрозуміло йому й зміна вигляду Росії, що несла із собою Радянська влада. Відновлення села представляється поетові вторгненням ворожого "кепського", "залізного гостя", перед яким беззахисна протиставлювана йому природа. І Єсенін почуває себе "останнім поетом села". Він уважає, що людина, преобразуя землю, обов'язково губить її красу. Своєрідним вираженням цього погляду на нове життя стало лоша, що марне намагається обігнати паровоз:

"Милий, милий, смішний дурило,

Ну куди він, куди він женеться?

Неужель він не знає, що живих коней

Перемогла сталеві кінноти?"

Із часом погляд Єсеніна на життя став ширше. Ширше став погляд Єсеніна на мир. Якщо раніше батьківщиною була для нього одна деревенька, то тепер він стає громадянином миру, далеким усякої національної обмеженості. "Я брат вам по крові", - звертається Єсенін до грузинських поетів. Він мріє про ті часи, коли "по всій планеті пройде ворожнеча племен", "коли на землі буде одна мова, і лише "історик, складаючи працю, про нашої різни згадавши, посміхнеться". Але ставши полум'яним інтернаціоналістом, Єсенін не втратив природного для кожного почуття "того місця, де він народився". Він затверджує: "Ніяка батьківщина інша не увіллє мені в груди мою теплінь". Любуючись "голубой батьківщиною Фірдоусі", він ні на мінуту не забуває про те, що "як би не був гарний Шираз, він не краще рязанських роздоль". Замилування красою рідного краю, зображення важкого життя народу, мрія про "мужицький рай", неприйняття міської цивілізації й прагнення осягнути "Русь радянську", почуття інтернаціоналістичного єднання з кожним жителем планети й "любов, що залишилася в серце, до рідного краю" - така еволюція теми рідної землі в лірику Єсеніна

Велику Русь, шосту частину землі, він оспівав радісно, самозабутньо, піднесено й чисто:

"Я буду оспівувати

Всією істотою в поеті

Шосту частину землі

З назвою коротким "Русь"".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить