Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Базарів дає влучну, вичерпну характеристику

Random Images

Твір: Тургенєв. И.С. - Батьки й діти - " Базарів і Аркадій. Порівняльна характеристика"

" Базарів і Аркадій. Порівняльна характеристика"

Базарів і Аркадій. Порівняльна характеристика

В 1862 році Тургенєв пише роман "Батьки й діти". У цей період намечается остаточний розрив між двома суспільними таборами: ліберальним і демократичний^-демократичним-революційно-демократичним. У своєму романі Тургенєв показав людину нової епохи. Це демократ-різночинець Базарів

Протягом усього роману поруч із Базаровым показаний його друг Аркадій. По переконаннях і походженню вони належать до різних суспільних класів. По своїх переконаннях Базарів "демократ до кінця нігтів". Друзі разом учаться на медичному факультеті університету. Їх зв'язує кілька років дружби

Аркадій попадає під вплив Базарова, хоче бути схожим на нього. Він щиро розділяє його погляди

Примкнути до нігілістів Аркадія змушує "молода сміливість так молодий запал". Але він не керується ідеями Базарова в житті. Вони не стають органічною частиною його, тому він так легко згодом від них відмовиться. Базарів говорить Аркадію: "Наш пил тобі ока виїсть, наш бруд тебе забруднить.". Тобто Аркадій не готовий до "терпкої, гіркої бобыльной життя" революціонера. Базарів, даючи оцінку життя революціонера, і прав, і не прав. Ламання сформованих підвалин, традицій, поглядів завжди викликає лютий опір, і передовим борцям доводиться важко. Демократичний^-демократичний-революційно-демократичний ідеал щастя - революційна діяльність на благо народу, незважаючи на особисті негоди

Аркадій не готовий до цьому, тому що він "мяконький ліберальний панич". В "молодому запалі" ліберали не йде далі шляхетного кипіння, а для Базарова це - "дрібниці". Ліберали не "б'ються", а "уявляють себе молодцями; революціонери ж битися хочуть". Даючи оцінку Аркадію, Базарів ототожнює його з усім ліберальним табором. Розпещений життям у дворянській садибі, Аркадій "мимоволі любується собою", йому приємно "самого себе сварити". Базарову це нудно, йому "інших ламати треба". Аркадію тільки хотілося здаватися революціонером, у ньому було багато юнацького подерства, а в душі він завжди залишався "ліберальним паничем".

Аркадій цінує Базарова за силу волі, енергійність, уміння працювати. У маєтку Кірсанових Базарова приймають радо. Аркадій просить рідних подбати про Базарове. Але революційний демократизм Базарова абсолютно не в'яжеться з ліберальним аристократизмом будинку Кірсанових. Він не вписується в їхнє життя, повну ледарства. І тут, у гостях, Базарів продовжує працювати. Спосіб життя друзів у маєтку виражений фразою: "Аркадій сибаритствував, Базарів працював." Базарів проводить досвіди читає спеціальні книги, збирає колекції, лікує сільських мужиків. В очах революціонерів праця - необхідна умова життя. Аркадія ж жодного разу не видно за роботою. Тут, у маєтку, розкривається відношення Базарова й до природи, і кнароду.

Природу Базарів уважає не храмом а майстерні, а людини в ній - працівником. Для Аркадія, як і для всіх Кірсанових природа - об'єкт милування, споглядання. Для Базарова це означає барство. Він заперечує проти молитовного споглядання природи, панської насолоди її красою. Він вимагає активного відношення до неї. Сам він ставиться до природи як турботливий хазяїн. Природа радує його тоді, коли він бачить плоди активного втручання в неї. І отут теж точки зору Аркадія й Базарова розходяться, хоча Аркадій про це не говорить

Різні відносини Базарова й Аркадія й до любові й кженщине.

Базарів ставиться до любові скептично. Він говорить, що з жінкою тільки дурень може почувати себе вільно. Але знайомство з Одинцовій міняє його погляди на любов. Вона робить на Базарова враження красою, чарівністю, умінням триматися гідно й тактом. Почуття до неї виникає, коли починається духовне спілкування. Вона розумна, здатна зрозуміти його. Базарів, незважаючи на зовнішній ценизм, виявляє в любові й эстетическое почуття, і високі духовні запити, і повага до улюбленої жінки. Але Одинцова - барышня-эпикурейка. Спокій для неї вище всього. Тому вона гасить у собі з'являється до Базарову почуття. І тут Базарів тримається гідно, не розкисає й продовжує працювати. Згадування про любов до Одинцової викликає в Базарова визнання в "зламаності", і говорити він про це не хоче

Аркадію знайомство з Катею відкриває, що його ідеал "ближче", тобто в родині, у маєтку. Він сам говорить, що він "уже не той зарозумілий хлопчик", що він дотепер "задавав собі завдання, які йому не під силу", тобто Аркадій зізнається, що життя революціонера не для нього. Та й сама Катя говорить, що Базарів "хижий", а Аркадій - "ручний".

Базарів близький до кріпосних людей. Він для них "свій брат, не пан". Це підтверджує й мова Базарова, у якій багато народних прислів'їв і приказок і його простота. Хоча в його маєтку селяни ставляться до Базарову як до пана, у всьому романі для народу він "свій". Аркадій для людей залишається паном, хазяїном

Базарів занадто вимогливий до себе. Він говорить Аркадію, що "кожна людина сам себе виховати повинен". Його нігілізм приводить до того, що він починає соромитися природних людських почуттів. Він прагне придушити в собі їхнього прояву. Звідси - сухість Базарова навіть до близьким йому людям. Але на питання Аркадія, чи любить Базарів своїх батьків, він відповідає просто й щиро: "Люблю, Аркадій!". Але батьки Базарова безнадійно відстали від нього. Вони не можуть іти не тільки урівень але й слідом за ним. аркадій теж любить своїх близьких. Базарів дає влучну, вичерпну характеристику рідних Аркадія, на що Аркадій нічого не заперечує. Цим він як би виражає точку зору Базарова, що вважає, що нігіліст не повинен виражати свої почуття

Базаровский нігілізм приводить до заперечення старого й нового мистецтва. Для нього "Рафаель гроша мідного не коштує, та й вони не краще його.". Він уважає, що "в 44 роки грати на віолончелі нерозумно", а Пушкіна читати "ні на що не годиться". Мистецтво він уважає формою наживи грошей. Для нього "чималий хімік полезней усякого поета", а мистецтво не здатне щось змінити в житті. Це крайність базаровского нігілізму. Базарів підкреслює значення вчених для Росії, тому що в науці Росія тоді відставала від Заходу. Аркадій любить вірші. Він читав би Пушкіна, якби не Базарів

Аркадій і Базарів як би протистоять один одному, і в цьому - конфликтность роману, виражена прийомом контрасту

Таким чином, розрив Базарова й Аркадія неминучий. Аркадій не готовий до "терпкої, гіркої бобыльной життя" демократа. Базарів і Аркадій прощаються назавжди. Базарів розстається з Аркадієм, не сказавши йому жодного дружнього слова. Базарів говорить, що в нього для Аркадія інші слова, але висловити їх - для Базарова романтизм. Аркадій знайшов свій ідеал у родині. Базарів умирає, залишившись вірним своєї мировоззрениям. Саме перед смертю перевіряється сила його переконань. До Аркадія нігілістичні переконання не прищепилися. Він розуміє, що життя революційного демократа не для нього. Базарів умирає нігілістом, а Аркадій залишається "ліберальним паничем".

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить