Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Поет не втрачає надії, а слідом за ним і ми, що люди

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Аналіз вірша Н. А. Некрасова «Слухаючи жахам війни...»"

"Аналіз вірша Н. А. Некрасова «Слухаючи жахам війни...»"

АНАЛІЗ ВІРША Н. А. НЕКРАСОВА «СЛУХАЮЧИ ЖАХАМ ВІЙНИ...»

Серед лицемірних наших справ И всякої вульгарності й прози Одні я у світі підглянув Святі, щирі сльози. Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов - поет дивної проникливої ліричності, глибокої теплоти й ніжності. Його вірші, частіше смутн і мелодійні, нагадують народні пісні, що розповідають про життя простої людини, його стражданнях i сумах, радостях і долі. Вірш «Слухаючи жахам війни...» звучить поразитель але сучасно, не почуваєш ста п'ятдесятьох років, отделяющи: нас від часу створення добутку. Проходять роки й деся тилетия, століття поміняють один одного, а мир людей дивно по стоянен у своїх оманах. Війни не припиняються на зем ле, вони стали кровопролитнее, страшнее, чим бачені поетам: і письменниками XIX століття. Некрасов пише цей вірш по, враженням подій Кримської війни, оборони Севастополя. З першого ж рядка чується безкомпромісне отношени художника до війни - безглуздій бойні, яку можна : повинне уникнути: Слухаючи жахам війни, При кожній новій жертві бою... На жаль, ми, покоління 2000 року, прекрасно знаек що таке війна, на голів землян усе ще сиплються бомбь: під ногами рвуться міни. Відмінно розуміючи й розуміючи причин] цього страшного явища, люди не хочуть його зупинити. І ллю «святі щирі сльози» зовсім неповинних, беззащич ных і слабких. Напевно, мир збожеволів, якщо нічому не вчи-: ся, а продовжує платити страшну ціну молодими людьми ще що не пожили, що не встигли порадіти буттю, малий] чиками, що йдуть на смерть, що не встигли навіть залишити про рє? істотну пам'ять. Читаючи вірш Н. А. Некрасова «Слухаючи жахам BOI ны...», дивуєшся його універсальності. Добуток сейчг саме своєчасне, воно нагадує живучої про непреходяще цінність життя, здається, тільки матері, що дають життя, п< нимают її святе призначення. А безумці, що втягують нові нові покоління у війни, нічого не хочуть розуміти. Не ялина шат голосу розуму. Скільком російським матерям близько й п< нятно цей вірш! Одні я у світі підглянув Святі, щирі сльози - Те сльози бідних матерів! Їм не забути своїх дітей, Що Загинули на кривавій ниві... Невелике, усього в 17 рядків, вірш вражає г л биной гуманізму, укладеного в ньому. Мова поета лаконічна простий, немає розгорнутих і складних метафор, лише точні эпiтеты, що підкреслюють задум художника й наприкінці - безпомилкова характеристика, оттеняющая скорбота матерів, що втратили своїх дітей. Цього болю ніколи не пройти, Як не підняти плакучій вербі Своїх галузей, що поникнули... Вірш написаний від першої особи, така форма дозволяє авторові звертатися до читачів як до близьких людей, що добре розуміють те, про що поет хоче їм сказати. Це «протягнена рука художника» з його далека в наше неспокійне й лихоліття. Поет не втрачає надії, а слідом за ним і ми, що люди зрозуміють безглуздість воєн, рано або пізно опам'ятаються. Віриш, що з роками народи навчаться вирішувати свої проблеми мирно.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить