Надійшовши в Казанський університет, він виявив незвичайні здатності

Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Надійшовши в Казанський університет, він виявив незвичайні здатності

Random Images

Твір: Толстой. Л.Н. - Війна й мир - " ШЛЯХУ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР""

" ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР""

ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР"

Вище завдання таланта - своїм добутком дати людям

зрозуміти зміст і ціну життя

В. О.Ключевский

В. И. Ленін високо оцінював художню спадщину знаменитого російського письменника Л. Н. Толстого. "У його спадщині є те, що не відійшло в минуле, що належить майбутньому", - писав В. И. Ленін Отолстом.

Від свого батька, учасника закордонних походів часів Вітчизняної війни, Л. Толстой успадкував почуття власного достоїнства, незалежність суджень, гордість. Надійшовши в Казанський університет, він виявив незвичайні здатності у вивченні іноземних мов однак швидко розчарувався в студентському житті. В 19 років він залишає університет і їде в Ясну Галявину, вирішивши присвятити себе поліпшенню життя своїх селян. Починається пора шукань Толстим мети в житті. Він те збирається

їхати в Сибір, то відправляється в Москву, потім у Петербург; те вирішує надійти в Конногвардейский полк... У ці ж роки Л. Толстой серйозно займається музикою, педагогікою, філософією. У болісних пошуках приходить Толстой до головної справи свого життя - літературній творчості. Усього великий письменник створив понад 200 добутків, у тому числі роман-епопею "Війна й мир". На думку Тургенєва, "нічого кращого в нас ніколи

не було написано ніким." Досить помітити, що текст роману листувався 7 разів, його композиція вражає своєю складністю й стрункістю

Вивчення людської свідомості, підготовлене самоспостереженням, дозволило Толстому стати глибоким психологом. У створені їм образах, особливо в образах головних героїв роману, оголюється внутрішнє життя людини - складний суперечливий процес звичайно схований від сторонніх очей. Товстої, за словами Н. Г. Чернишевського, розкриває "діалектику людської душі", тобто "ледь уловимі явища... внутрішнього життя, що переміняються одне іншим з надзвичайною швидкістю"... /Н. Г. Чернишевський/

Товстої говорили: "Люди, як ріки... " - підкреслюючи цим порівнянням багатогранність і складність людської особистості. Духовна краса улюблених героїв Толстого - князя Андрія Болконского й

Пьера Безухова - проявляється в безустанних пошуках сенсу життя, у мріях про діяльність, корисної для всього народу. Їхній життєвий шлях - це шлях жагучих шукань, ведучий до правди й добра. Пьер і Андрій внутрішньо близькі друг до друга й далекі миру Курагиных і Шерер.

Вони зустрічаються на різних етапах життя: і в пору щасливої любові князя

Андрія до Наташе, і під час розриву з нею, і напередодні Бородінської битви. І

щораз вони виявляються друг для друга найближчими людьми, хоча кожний з них іде до добра й правди своїм шляхом. Бажаючи вибратися зі сфери обридлої йому світського й сімейного життя, Андрій Болконский збирається на війну. Він мріє про славу, подібної наполеонівської, мріє зробити подвиг. "Адже що ж слава? - говорить князь Андрій. - Та ж любов до інших..." Але під час Аустерлицкого бою прагнення до слави приводить його до глибокої духовної кризи. Небо Аустерлица стає для князя Андрія символом високого розуміння життя: "Як же я не бачив раніше цього високого неба? І як я щасливий, що довідався його нарешті. Так! Все порожнє, усе обман, крім цього нескінченного неба." Андрій Болконский зрозумів, що природне життя природи й людини більше значна й важлива, чим війна й слава Наполеона. Подальші події - народження дитини, смерть дружини - змусили князя Андрія дійти висновку, що життя в її простих проявах, життя заради себе, для рідних - єдине, що йому залишається. Але діяльна натура Болконского, звичайно, не могла обмежитися цим. Починаються знову пошуки сенсу життя, і першою віхою на цьому шляху є зустріч із Пьером і бесіда з ним на поромі. Слова Безухова - "Треба жити, треба любити, треба вірити" - указують князеві Андрію шлях на щастя. Зустріч із Наташей Ростовой, зі старим дубом допомагають йому відчути радість буття, можливість приносити користь людям. Князь Андрій намагається тепер уже знайти зміст і ціль життя в любові, але це щастя виявилося короткочасним

Найбільш знаменною віхою в житті Андрія з'явилися події 1812 року

Найвищою метою його життя стає захист батьківщини від ворога. Мрії про особисту славу його вже не хвилюють. Жити, допомагаючи й співчуваючи людям, - от новий ідеал, що пробудився в душі князя Андрія в дні суворих для батьківщини випробувань. Саме в розмові з Пьером напередодні Бородінської битви відчувається єдність помислів князя Андрія й народу, що бореться. Виражаючи своє відношення до подій, він говорить, що його думки співзвучні народним: "И так само думає Тимохін і вся армія, "Життя князя Андрія, його шукання сенсу життя завершуються єднанням з народом, що бореться за рідну землю

Іншими життєвими шляхами йшов Пьер Безухов, але його хвилювали ті ж проблеми, що й князя Андрія. "Для чого жити й що таке я? Що таке життя, що смерть?" - на ці питання болісно шукав відповідь Пьер, чий образ був задуманий Толстим як образ майбутнього декабриста. Спочатку Пьер захищає ідеї французької революції, захоплюється Наполеоном, бажає те "зробити республіку в Росії, те самому бути Наполеоном..." Не знайшовши ще сенсу життя, Пьер метається, робить помилки, однієї з яких є його одруження на низкою й порочною красунею Элен Курагиной. Пошуки правди й сенсу життя приводять його до масонів. Він жагуче бажає "переродити порочний рід людський". У навчанні масонів Пьера залучають ідеї "рівності, братерства й любові," тому насамперед він вирішує полегшити доля кріпаків. Йому здається, що він знайшов нарешті мету й сенс життя: "И тільки тепер, коли я... намагаюся... жити для інших, тільки тепер я зрозумів усе щастя життя". Цей висновок допомагає Пьеру знайти справжній шлях у його подальших шуканнях. Але незабаром наступає розчарування й у масонстві, тому що республіканські ідеї Пьера не розділялися його "братами", і до того ж Пьер бачить, що й серед масонів існують святенництво, лицемірство, кар'єризм. Все це приводить Пьера до розриву з масонами. Так само, як і для князя Андрія, метою життя, ідеалом стає для Пьера любов до Наташе Ростовой, затьмарена узами шлюбу з ненависної йому Элен. Але його життя лише з боку здавалася спокійної й безтурботною. "До чого? Навіщо? Що таке діється на світі?" - ці питання не переставали тривожити Безухова. Ця внутрішня робота, що не припиняється, підготувала його духовне відродження в

дні Вітчизняної війни 1812 року. Величезне значення мало для Пьера зіткнення з народом і на Бородінському полі, і після битви, і в зайнятий ворогом Москві, і в полоні. "Солдатом бути, просто солдатом!.. Увійти в це загальне життя всією істотою, перейнятися тим, що робить їх такими" - от яке бажання опанувало Пьером після Бородінського бою. Образами князя Андрія й Пьера Безухова Толстої показує, що, якими б різними шляхами не йшли кращі із представників вищого суспільства в пошуках сенсу життя, вони приходять до однакового підсумку: сенс життя - у єднанні з рідним народом, у любові до цього народу

Саме в полоні Безухов приходить до переконання: "Людина створена для щастя". Але люди навколо Пьера страждають, і в епілозі Толстої показує Пьера напружено думаючим, як захистити добро й правду. Шляхи шукань приводять Безухова в таємне політичне суспільство, що бореться проти

кріпосництва й самодержавства.

Проблеми, підняті Толстим у романі "Війна й мир", мають загальнолюдське значення. Його роман, за словами Горького, - "документальний виклад всіх шукань, які почала в 19 столітті особистість сильна, з метою знайти собі в історії Росії місце й справа..."

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить