Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Надійшовши в Казанський університет, він виявив незвичайні здатності

Random Images

Твір: Толстой. Л.Н. - Війна й мир - " ШЛЯХУ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР""

" ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР""

ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА "ВІЙНА Й МИР"

Вище завдання таланта - своїм добутком дати людям

зрозуміти зміст і ціну життя

В. О.Ключевский

В. И. Ленін високо оцінював художню спадщину знаменитого російського письменника Л. Н. Толстого. "У його спадщині є те, що не відійшло в минуле, що належить майбутньому", - писав В. И. Ленін Отолстом.

Від свого батька, учасника закордонних походів часів Вітчизняної війни, Л. Толстой успадкував почуття власного достоїнства, незалежність суджень, гордість. Надійшовши в Казанський університет, він виявив незвичайні здатності у вивченні іноземних мов однак швидко розчарувався в студентському житті. В 19 років він залишає університет і їде в Ясну Галявину, вирішивши присвятити себе поліпшенню життя своїх селян. Починається пора шукань Толстим мети в житті. Він те збирається

їхати в Сибір, то відправляється в Москву, потім у Петербург; те вирішує надійти в Конногвардейский полк... У ці ж роки Л. Толстой серйозно займається музикою, педагогікою, філософією. У болісних пошуках приходить Толстой до головної справи свого життя - літературній творчості. Усього великий письменник створив понад 200 добутків, у тому числі роман-епопею "Війна й мир". На думку Тургенєва, "нічого кращого в нас ніколи

не було написано ніким." Досить помітити, що текст роману листувався 7 разів, його композиція вражає своєю складністю й стрункістю

Вивчення людської свідомості, підготовлене самоспостереженням, дозволило Толстому стати глибоким психологом. У створені їм образах, особливо в образах головних героїв роману, оголюється внутрішнє життя людини - складний суперечливий процес звичайно схований від сторонніх очей. Товстої, за словами Н. Г. Чернишевського, розкриває "діалектику людської душі", тобто "ледь уловимі явища... внутрішнього життя, що переміняються одне іншим з надзвичайною швидкістю"... /Н. Г. Чернишевський/

Товстої говорили: "Люди, як ріки... " - підкреслюючи цим порівнянням багатогранність і складність людської особистості. Духовна краса улюблених героїв Толстого - князя Андрія Болконского й

Пьера Безухова - проявляється в безустанних пошуках сенсу життя, у мріях про діяльність, корисної для всього народу. Їхній життєвий шлях - це шлях жагучих шукань, ведучий до правди й добра. Пьер і Андрій внутрішньо близькі друг до друга й далекі миру Курагиных і Шерер.

Вони зустрічаються на різних етапах життя: і в пору щасливої любові князя

Андрія до Наташе, і під час розриву з нею, і напередодні Бородінської битви. І

щораз вони виявляються друг для друга найближчими людьми, хоча кожний з них іде до добра й правди своїм шляхом. Бажаючи вибратися зі сфери обридлої йому світського й сімейного життя, Андрій Болконский збирається на війну. Він мріє про славу, подібної наполеонівської, мріє зробити подвиг. "Адже що ж слава? - говорить князь Андрій. - Та ж любов до інших..." Але під час Аустерлицкого бою прагнення до слави приводить його до глибокої духовної кризи. Небо Аустерлица стає для князя Андрія символом високого розуміння життя: "Як же я не бачив раніше цього високого неба? І як я щасливий, що довідався його нарешті. Так! Все порожнє, усе обман, крім цього нескінченного неба." Андрій Болконский зрозумів, що природне життя природи й людини більше значна й важлива, чим війна й слава Наполеона. Подальші події - народження дитини, смерть дружини - змусили князя Андрія дійти висновку, що життя в її простих проявах, життя заради себе, для рідних - єдине, що йому залишається. Але діяльна натура Болконского, звичайно, не могла обмежитися цим. Починаються знову пошуки сенсу життя, і першою віхою на цьому шляху є зустріч із Пьером і бесіда з ним на поромі. Слова Безухова - "Треба жити, треба любити, треба вірити" - указують князеві Андрію шлях на щастя. Зустріч із Наташей Ростовой, зі старим дубом допомагають йому відчути радість буття, можливість приносити користь людям. Князь Андрій намагається тепер уже знайти зміст і ціль життя в любові, але це щастя виявилося короткочасним

Найбільш знаменною віхою в житті Андрія з'явилися події 1812 року

Найвищою метою його життя стає захист батьківщини від ворога. Мрії про особисту славу його вже не хвилюють. Жити, допомагаючи й співчуваючи людям, - от новий ідеал, що пробудився в душі князя Андрія в дні суворих для батьківщини випробувань. Саме в розмові з Пьером напередодні Бородінської битви відчувається єдність помислів князя Андрія й народу, що бореться. Виражаючи своє відношення до подій, він говорить, що його думки співзвучні народним: "И так само думає Тимохін і вся армія, "Життя князя Андрія, його шукання сенсу життя завершуються єднанням з народом, що бореться за рідну землю

Іншими життєвими шляхами йшов Пьер Безухов, але його хвилювали ті ж проблеми, що й князя Андрія. "Для чого жити й що таке я? Що таке життя, що смерть?" - на ці питання болісно шукав відповідь Пьер, чий образ був задуманий Толстим як образ майбутнього декабриста. Спочатку Пьер захищає ідеї французької революції, захоплюється Наполеоном, бажає те "зробити республіку в Росії, те самому бути Наполеоном..." Не знайшовши ще сенсу життя, Пьер метається, робить помилки, однієї з яких є його одруження на низкою й порочною красунею Элен Курагиной. Пошуки правди й сенсу життя приводять його до масонів. Він жагуче бажає "переродити порочний рід людський". У навчанні масонів Пьера залучають ідеї "рівності, братерства й любові," тому насамперед він вирішує полегшити доля кріпаків. Йому здається, що він знайшов нарешті мету й сенс життя: "И тільки тепер, коли я... намагаюся... жити для інших, тільки тепер я зрозумів усе щастя життя". Цей висновок допомагає Пьеру знайти справжній шлях у його подальших шуканнях. Але незабаром наступає розчарування й у масонстві, тому що республіканські ідеї Пьера не розділялися його "братами", і до того ж Пьер бачить, що й серед масонів існують святенництво, лицемірство, кар'єризм. Все це приводить Пьера до розриву з масонами. Так само, як і для князя Андрія, метою життя, ідеалом стає для Пьера любов до Наташе Ростовой, затьмарена узами шлюбу з ненависної йому Элен. Але його життя лише з боку здавалася спокійної й безтурботною. "До чого? Навіщо? Що таке діється на світі?" - ці питання не переставали тривожити Безухова. Ця внутрішня робота, що не припиняється, підготувала його духовне відродження в

дні Вітчизняної війни 1812 року. Величезне значення мало для Пьера зіткнення з народом і на Бородінському полі, і після битви, і в зайнятий ворогом Москві, і в полоні. "Солдатом бути, просто солдатом!.. Увійти в це загальне життя всією істотою, перейнятися тим, що робить їх такими" - от яке бажання опанувало Пьером після Бородінського бою. Образами князя Андрія й Пьера Безухова Толстої показує, що, якими б різними шляхами не йшли кращі із представників вищого суспільства в пошуках сенсу життя, вони приходять до однакового підсумку: сенс життя - у єднанні з рідним народом, у любові до цього народу

Саме в полоні Безухов приходить до переконання: "Людина створена для щастя". Але люди навколо Пьера страждають, і в епілозі Толстої показує Пьера напружено думаючим, як захистити добро й правду. Шляхи шукань приводять Безухова в таємне політичне суспільство, що бореться проти

кріпосництва й самодержавства.

Проблеми, підняті Толстим у романі "Війна й мир", мають загальнолюдське значення. Його роман, за словами Горького, - "документальний виклад всіх шукань, які почала в 19 столітті особистість сильна, з метою знайти собі в історії Росії місце й справа..."

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить