Твір: Горький. М. - Різне - " МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ А. М.ГОРЬКОГО"
" МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ А. М.ГОРЬКОГО"
МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ
А. М.ГОРЬКОГО
Перш ніж почати писати, я задаю собі
три питання: що хочу написати, як написати
і для чого написати
А. М.Горький. Недавно довідався, що Горький вносив більші суми в партій-
ную касу більшовиків і був одним з головних їх, виражаючись
сучасно, спонсорів. Думаю, що пролетарське походження
письменника, його бродяче
життя замолоду й раннє знайомство з
революціонерами сприяли тому, що Олексій Максимович
близько зійшовся з людьми, які поставили своєю метою піл-
ностью змінити мир шляхом насильства. Але ці зв'язки дуже сильно
відбилися на нього творчості
У спадщині будь-якого письменника щось може подобається, а
щось немає. Одне залишить байдужим, а інше приведе в
захват. І це тим більше вірно для величезного й різноманітного
творчості А. М.Горького. Ранні його добутки - романти-
ческие пісні й легенди - становлять враження зіткнення
с справжнім талантом. Це - справжнє мистецтво - піднесений
склад і казкова метафоричность "Пісень" про Сокола И Буревестни-
ке. З них увійшли в нашу мову такі блискучі вираження, як,
наприклад, "Шаленість хоробрих - от мудрість життя!", "Породжений
плазувати - літати не може!" і інші. Легенди про Ларре й про Даний-
до, узяті окремо, є чудовими зразками роман-
тической казки. Великий майстер зумів з'єднати їх в одному
добутку - "Баба Изергиль", героїня якого теж, ка-
жется, узята з легенди
Роман "Мати" довгий час уважався центральною книгою
письменника. Головним доказом цьому судженню служили слова
Леніна про своєчасність роману, оскільки багато робітників
брали участь у революції несвідомо. Але якщо художні
достоїнства літератури міряти тільки політичної спрямований-
ностью, вона вимре, виродиться. І в цьому романі відчувається,
що Горький - видатний письменник. Сторінки, присвячені пері-
живаниям Ниловны, наприклад, залишають дуже сильне впечатле-
ние. Образ же Павла здається досить ходульним. Думаючи про нена-
висти революціонерів до уряду, дивуєшся м'якості про-
рощення з ними. В "тісній" в'язниці сидять у камерах усього по
троє - четверо, книги читають, вільно розмовляють, передачі
приймають без обмежень. Відразу пригадуються страшні карти-
ны сталінських таборів, намальовані в добутках Шаламова,
Солженицына, Домбровського й інших. Можемо зрівняти й з тим,
що зараз діється в наших таборах... І як подумаєш, що до
цьому привели країну такі, як Павло Власов...
Але саме головне, що робить роман "Мати" неприйнятним
для нас ( як і поеми Маяковського, і "Підняту цілину" ),-це
виправдання ідеї насильства, необхідності революційного диктату
З бідністю, неграмотністю, несправедливістю потрібно було бо-
роться, але не кривавим терором. І не такими, як горьковский
Сатин (п'єса "На дні" ) або Челкаш (розповідь "Челкаш"), було
заміняти горьковских же Артамоновых або Гордєєвих ("Справа Арта-
моновых", "Фома Гордєєв"). А саме це й трапилося
Після роману "Мати" письменник створив ще чимало видатних
добутків, наприклад, трилогію про своє життя. Але сотрудни-
чество з новою владою чимало ушкодило йому. І я часом думаю,
як же Горький відповідав на свої три питання ( дивися його выска-
зывание в епіграфі), коли писав про роботу ув'язнених на Біло-
моро - Балтійськом каналі?
Мені завжди цікаво знайомиться із книгами Олексія Максі-
мовича. Неправі ті, хто говорить про те, що потрібно відкинути його
через непотрібність. Вони бачать у його творчості одне погане. Воно
і справді було суперечливим. Однак, як сказав індійський
письменник Р. Тагор, якщо закрити двері перед неправдою, те як у неї
увійде істина?
Тому не будемо закривати двері, нехай суддею стане
час. Але я думаю, великий письменник заслужив собі право
назавжди залишитися в пам'яті людей.