Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Насправді ж у Краснодоне діяло більшовицьке

Random Images

Твір: Інше - Різне (а раптом, твій твір тут!) - "Подвиг людини на війні"

"Подвиг людини на війні"

ПОДВИГ ЛЮДИНИ НА ВІЙНІ

Під час Великої Вітчизняної війни Фадєєв вів більшу роботу в Союзі письменників, часто виїжджав на фронт, редагував газету «Література й мистецтво». Улітку 1943 року письменника запросили в ЦК комсомолу й показали документи про підпільний краснодонской організації «Молода гвардія». Ознайомившись із матеріалами, Фадєєв узявся за книгу сам. Пізніше він визнавався читачам: «Я дуже охоче узявся за роман, чому сприяли деякі автобіографічні обставини, власну юність я теж починав у підпілля в 1918 році. Доля так зложилася, що перші роки юності проходили в шахтарському середовищі. Потім довелося вчитися в Гірській академії». Гостро почуваючи «зв'язок часів». Фадєєв з натхненням узявся за роботу. В 1946 році роман «Молода гвардія» вийшов у світло, викликавши величезний читацький інтерес. По романі снять фільм, зроблені театральні постановки. Але в цілому роман зазнав серйозної критики. У ньому не була показана керівна роль більшовицького підпілля. Насправді ж у Краснодоне діяло більшовицьке підпілля, що керувало й направляло дії молодіжної організації. Фадєєв важко переживав критику. Він переробив роман, що став, по відкликаннях сучасників, «однієї з найблагородніших і поетичних книг про дні Великої Вітчизняної війни». Головна думка роману - несумісність двох соціальних |систем: миру соціалізму й нового німецького порядку. Симво-|лично початок «Молодої гвардії». Зграйка дівчин на березі (ріки, що любується, незважаючи на розкати гарматних пострілів, річковою лілією, небом, донецьким степом, спогад про безхмарні миті дитинства - все це зливається в єдиний образ [довоєнного життя, що здається прекрасної й неможливої |из-за наближення фашистських військ. Із приходом фашистів мир радянських людей залишається, він лише Iуходит усередину, тепер живе в душах людей, у їхній пам'яті. Недарма вусатий майор говорить: «Ні, брат, пустуєш! Життя йде, і наші дітлахи думають про тебе (фашизмі), як про чум або холеру. Прийшов - і підеш, а життя своєю чергою - учитися, працювати. А він-те думав! - знущався майор.- Наша-Те життя наве-|ки, а він хто? Прищ на гладкому місці,- сковырнул, і немає його!..» Перший рух душі з появою німців - трохи наи-| вная демонстрація автономності свого положення. «Зрештою яке їй справа до німців! - думає про себе Валячи Борц...» Через свою фактичну основу роман населений значно більшою кількістю осіб (близько 200), чим того вимагали закони жанру. От чарівний юнак, іноді по-детски наївний і безпосередній, але обладающий здатністю глибоко, ясно мислити, умінням виявити необхідну тверезість у відповідальні мінути. Це Олег Кошової. Його не поплутаєш із Сережей Тюлі-Ниным, запекло хоробрих, прагнучих подвигів і здійснюючої їх. Під стать Тюленину Любка Шевцова - бешкетна, «легка як вогонь» і разом з тим тямуща дівчина. Часом вона діє ризиковано, але блискуче виконує завдання «дорослих» і штабу молодогвардійців. Іншого плану Ваня Земнухов, прозваний за свою ерудицію професором. Цей образ зачаровує багатством духовного життя, поетичністю світовідчування. Ваня володіє великої силоміць волі, холоднокровністю й витримкою. Романтичен і вигляд Уляни Громовий: «висока, струнка дівчина з важкими чорними косами, з очами те брызжущими ясним сильним світлом, те повними таємничої сили, скоріше мовчазна, чим бешкетна, скоріше рівна, жагуча, але й та й інша разом». Герої-Молодогвардійці не є винятковими натурами. Життя їх поставила перед вибором, вірніше, не залишила іншого вибору, як піти в безсмертя. Автор не створює навколо своїх улюблених героїв ореола жертовності. Чарівність роману саме в тім і складається, що фадеевские молодогвардійці й у настільки суворих умовах вірні своєї юності, що немислима без світлої мрії, безкорисливої дружби, перших почуттів любові, бешкетництва й безпосередності. Вони готувалися до мирної творчої праці - ці юнаки й дівчини, але доля предназначила їм випробування війною, і вони його із честю виконали, показавши нам і усьому світу, як треба любити свою батьківщину! Ця книга є прекрасним документом нашої історії й повчанням нащадкам, якщо раптом ще хтось захоче зазіхнути на Росію Я не ставлюся до тих скептикам, які говорять, що сучасна молодь вироджується. Ні, немає й немає. Нам є з кого брати приклад, як будувати життя.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить