Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

М. Ю. - Різне - " М. Ю. Лермонтов: Поет і суспільство

Random Images

Твір: Лермонтов. М.Ю. - Різне - " М. Ю. Лермонтов: Поет і суспільство в лірику М. Ю. Лермонтова"

" М. Ю. Лермонтов: Поет і суспільство в лірику М. Ю. Лермонтова"

М. Ю. Лермонтов: Поет і суспільство в лірику М. Ю. Лермонтова. "Значну частину своєї творчості М. Ю. Лермонтов присвятив проблемі взаєморозуміння поета й суспільства. У творчості поета це тема активних і часто навіть ворожих взаємин між творчою особистістю й навколишнім середовищем. Мені здається, що особливо яскраво проблематика цих взаємин виражена у вірші "Пророк". Потрібно помітити, що цей вірш Лермонтов починає саме з того моменту, на якому зупинився А. С. Пушкіна у своєму "Пророку": "З тих пор, як вічний судія мені дав всебачення пророка..." Можна відзначити ідею наступності в цих двох добутках: від соціального оптимізму Пушкіна до абсолютної самітності й трагічності ліричного героя Лермонтова. І якщо Пушкін показує нам процес створення Творцем пророка, те Лермонтов показав нам уже результат діяльності пророка. Життя лермонтовского героя повна страждань і мучень від нерозуміння й невір'я людей: "У мене всі ближні мої кидали скажено камені". "Гучний град" зустрічає лермонтовского героя глузуваннями "самолюбної" вульгарності, презирством. Розходження трактування пророків Пушкіна й Лермонтова позначилося в самому вигляді. Пушкіна наділяє свого героя надприродними властивостями, Лермонтов же вносить в опис свого героя чисто людські риси, навіть побутові подробиці: він худий, блідий, одягнений у лахміття, він пробирається через місто, чуючи за спиною образливі вигуки: ...Як він похмурий, і худий, і блідий! Дивитеся, як він наг і бідний, Як нехтують всі його! У Пушкіна ми бачимо віру у волю, у суспільство, оптимізм, у Лермонтова ми зауважуємо зовсім інший настрій: тут немає надій і віри. Його вірш глибоко пессимистично. Тема поета й суспільства з'являється й стає головної й у таких творах Лермонтова, як "Смерть поета" і "Поет", "Журналіст, читач і письменник" і ін. Так вірш "Смерть поета" стало не тільки тим добутком, що прославило Лермонтова, але й змінило його долю, - за нього поет був засланий на, Кавказ. У цьому жагучому вірші, присвяченому смерті Пушкіна,' поет таврує тих, "хто жадною юрбою" коштує в трону, хто з'явився щирою причиною загибелі Пушкіна. Саме вони - гонителі таланта, пліткарі, навушники, "волі, генія й слави кати" стали причиною смерті поета. В іншому вірші, названому Лермонтовим "Поет", ця тема взаємин поета і юрби, поета й чорни, поета й суспільства розкривається по-іншому. Тут Лермонтов застосовує інший художній прийом, прийом паралелізму образів. Вірш можна розбити на дві частини. У першій частині Лермонтов розповідає нам про кинджал, колись бойовій зброї, а тепер непотрібній золоченій іграшці, що висить на стіні. У другій частині автор порівнює долю кинджала з долею поета. Поет затих, голос його не чутний, колишні подвиги (коли голос його звучав "як дзвін на вежі вічової серед торжеств і лих народних") забуті, юрба нехтує його. Але на закінчення песимістичний тон міняється на підбадьорюючий: Прокинешся ль ти знову, Осміяний пророк, Иль ніколи на голос мщенъя Із золотих піхов не вирвеш Свій клинок, Покритий іржею презренья! Недарма наприкінці цього вірша знову виникає образ пророка, що є символом цивільної, богом даної поезії. Тема поета й поезії, призначення поета стала однієї зі значних тем у російській літературі. Продовжувачами цієї теми можна вважати Некрасова, Маяковського, Ахматову, Пастернаку й інших поетів сучасності

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить