Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

«Агов ви, купчики-голубчики, До нас ступайте ночувати!» Ночували

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Справжні народності на сторінках поеми Н. А. Некрасова «Коробейники»"

"Справжні народності на сторінках поеми Н. А. Некрасова «Коробейники»"

СПРАВЖНІ НАРОДНОСТІ НА СТОРІНКАХ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА «КОРОБЕЙНИКИ»

Новим словом у поезії Некрасова з'явилася поема «Коробей ники», написана в 1861 році. Головним її достоїнством вияви лась народності, розкрита поетом з багатьох сторін. Уже сам< присвята: « Другові-Приятелеві Гаврилу Яковичу (крестьяни ну села Шоды, Костромської губернії)» - задає тон пове ствованию. «Коробейники» - про селян і для них; Некра сов мріяв про час, коли народ буде грамотним і стані читати гарні книги: Эх! Эх! Чи прийде годинка, Коли (прийди, бажане!..), Коли мужик не Блюхера И не мілорда дурного - Бєлінського й Гоголя З базару понесе? Але Микола Олексійович Некрасов не просто безплідно ме* таль, а своєї подвижнической діяльністю й творчістю npi ближал цей час. Хоча добуток призначався для масового народнс го читання, воно не стало від цього менш чудовим у худе жественном плані. Ні про яке спрощення немає й мови. «Агов, Федорушки! Варварушки! Відмикайте скрині! Виходите до нас, сударушки, Виносите п'ятаки!» Дружини мужние - молодушки До коробейників ідуть. Червоні дівчини-лебідоньки Новины свої несуть. Сам сюжет поеми вихоплений з народного життя Гаврилу Яковичем Захаровим і розказаний авторові. Але зміст призведения не обмежується трагічною долею коробейників Це епічна поема, що охоплює багато сторін народного російського життя. Цар дуріє - народу лишенько! Точить російську скарбницю, Красить кров'ю Чорні моренько, Кораблі валить до дна. Як бачимо, у поемі відбилися й події російсько-турецької війни. В «Коробейниках» чується справді народне відношення до цієї кривавої події. Переклад свинцю так олову, Так відважним молодцям. Весь народ повісив голову, Стогін коштує по селах. Поема досить многопланова, важливу роль у ній грає любов, у якій розкрилися глибини душі одного з найпривабливіших жіночих образів у поезії Некрасова - селянки Катеринушки. Добре було детинушке Сипати ласкаві слова, Так трудненько Катеринушке Хлопця чекати до Покрова. '«Ой, легка, легка коробушка, плечей не ріже ремінець! усього взяла зазнобушка Бірюзовий перстенек...» «Ти женися, женися на мені! Ні тобі, ні свекрові-панотцеві Николи не согрублю, Від свекрухи, твоєї матінки. Слово всяке стерплю. Не дворянка, не купчиха я, Та й вдачею-те смирна. Буду я невістка тиха. Роботяща дружина...» Любов викликала до життя могутню пісенну стихію. Відомо, як глибоко ввійшла у свідомість, стала й по побутуванню народної чисто літературна некрасовская «Коробушка», по визначенню А. Блоку, «велика пісня». «Ой, повна, повна коробушка, Є й ситці й парча. Пошкодуй, моя зазнобушка, Молодецького плеча! Выди, выди в жито високу! Там до нічки перегоджу, А вгляджу черноокую - Всі товари розкладу...» Але поема дає й епічні картини російського життя із замальовками поміщицького побуту, з масовими селянськими сценами. Історія про Титушке-Ткача, «Пісня вбогого мандрівника», проспівана на одній томливій ридаючій ноті з одноманітним приспівом, органічно входять до складу поеми, що увесь час як би росте зсередини, «обростаючи» новими й новими епізодами. Не випадково в основу її закладений сюжет - подорож, що дає можливість широко й всебічно охопити російське народне життя. «Агов ви, купчики-голубчики, До нас ступайте ночувати!» Ночували наші купчики, Ранком рушили знову. Полегоньку посуваються, Нагромаджують бариші. Некрасов не ідеалізує народне життя. Вона вбога й сувора, часом драматична. У темному лісі від рук лихого лісника гинуть коробейники. Коробейники отпрянули, Бог помилуй - смерть прийшла! Почитай що разом гримнули Два рушничні стовбури. Без слівця Ванька валиться, З лементом падає старий... ' Це унікальна поема. У самому її ритмі закладений пісенний мотив. Відомий російський критик Аполлон Григор'єв писав: «Однієї цієї поеми досить, щоб переконати кожного, наскільки Некрасов поет ґрунту, поет народний, тобто наскільки поезія його «органічно пов'язана з життям». Дощик, чи що, збирається, Ходять по небу бички, Вечір пущі насувається, Прытче йдуть мужички. Пес біжить сторонкою, нюхає, Поминутно чує дичина, Чу! як ухалица ухає, Чу! дитиною стогне сич.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить