Иудушка Головлев діє тільки "за законом", тому

Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Иудушка Головлев діє тільки "за законом", тому

Random Images

Твір: Салтиков-Щедрін. М.Е. - Добродії Головлевы - "Сатира М. Е. Салтыкова-Щедріна в романі «Добродії Головлевы»"

"Сатира М. Е. Салтыкова-Щедріна в романі «Добродії Головлевы»"

Сатира М. Е. Салтыкова-Щедріна в романі "Добродії Головлевы"

На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтыкова-Щедріна. Прочитавши його роман-огляд "Історія одного міста" і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими письменник показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячись із добутками Салтыкова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман "Добродії Головлевы". З історії цього добутку ми довідаємося, що в його основу лягли кілька розповідей про родину Головлевых, що ввійшли спочатку в цикл "Добромисні мови". У романі дуже гостро критикується паразитичний клас дворян. Очами мужика, що піддається нещадної експлуатації, дивиться письменник на поміщицьку садибу й бачить у ній саму смерть, злісну, пустоутробную. З невблаганною правдивістю малює Щедрін картину руйнування дворянської родини, що відбиває занепад, розкладання, приреченість класу визискувачів-кріпосників. Весь сенс життя Головлевых полягає в корисливості, нагромадженні багатства, у боротьбі за це багатство. Вражають підозрілість, бездушна жорстокість, лицемірство, взаємна ненависть, що панують у цій родині. Приобретательская діяльність Орисі Петрівни, заснована на вижиманні останніх соків з мужика, проводиться під приводом збільшення багатства родини, а фактично - тільки для ствердження особистої влади. Навіть власні діти для неї - "зайві роти", яких потрібно годувати, на яких потрібно витрачати частину стану. Дивують спокій і безжалісність, з якими Орися Петрівна спостерігає, як розоряються й умирають в убогості її діти. І тільки наприкінці життя перед нею встало гірке питання: "И для кого я припасала! Ночей недосипала, шматка недоїдала... Для кого?" Деспотична влада Орисі Петрівни, матеріальна залежність дітей від сваволі маменьки виховували в них облудність і догідництво. Цими якостями особливо відрізнявся Порфирій Голів-Лев, що одержав від інших членів родини прізвиська "Иудушка" і "кровожер". Иудушка з дитячого років зумів обплутати "доброго друга маменьку" павутиною неправди, підлабузництва й ще при її житті заволодів всім багатством. Створюється враження, що Иудушка Головлев, як і Орися Петрівна, - це літературний тип, у якому з найбільшою силою сконцентровані риси хижака, паразита, лицеміра, це узагальнення пороків усього класу власників. Иудушка Головлев діє тільки "за законом", тому що закони, що існували як до реформи, так і в післяреформений час, дозволяють йому безкарно висмоктувати кров з безправних селян, доводити до самогубства власних дітей, оббирати й розоряти родичів. З безсоромним лицемірством робить він підлі вчинки, супроводжуючи їхніми нудотно-солодкими словами. Обібраному до нитки братові Степанові, якого мати кормила солониною, він ласкаво говорить на прощання: "От кабы ти повівся скромненько так ладненько, їв би ти й говядинку, і телятинку, а то так і соусцу б наказав". Історія сімейства Головлевых свідчила про історичну закономірність виродження дворянства. Але образ Иудушки Головлева мав більше широке значення. Це символ усякої експлуатації й гноблення, людиноненависництва, марнослів'я й неправди. Ці риси характеру зустрічаються й у сучасних людях. Тому роман має велике повчальне значення.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить