Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

У повісті білоруського письменника Василя Быкова "Сотників" проблема

Random Images

Твір: Биків. У - Різне - "Справжній і мнимий героїзм ("Сотників""

"Справжній і мнимий героїзм ("Сотників""

Справжній і мнимий героїзм ("Сотників"). У наш складний, важкий час небагато залишилося свят, але є один, котрий хвилює кожної людини й викликає почуття гордості за наш народ і світлого суму про мільйони загиблих. У День Перемоги ми особливо гостро відчуваємо ціну завойованої нашим народом волі й переймаємося гіркою свідомістю того, як велика ця ціна. У повісті білоруського письменника Василя Быкова "Сотників" проблема справжнього й мнимого героїзму підкреслено загострена автором і становить основу сюжету добутку. Герої його - Сотників і Рибалка - у звичайних умовах, можливо, і не виявили б своєї щирої натури. Але автор ставить їх у таке положення, що читач бачить їхню справжню сутність. Ідучи на виконання завдання, вони по-різному реагують на майбутню небезпеку, і здається, що сильний і кмітливий Рибалка більше підготовлений до подвигу, чим кволих, хворих Сотників. Але якщо Рибалка, що все життя "ухитрявся знайти який-небудь вихід", внутрішньо готовий до того, щоб зробити зрадництво, то Сотників до останнього подиху залишається вірним боргу людини й громадянина: "Що ж, треба було зібрати в собі останні сили, щоб з достоїнством зустріти смертье Інакше, навіщо тоді життя? Занадто нелегко дається вона людині, щоб безтурботно ставитися до її кінця". Спрагу продовження життя, жагуче бажання жити відчув слідчий-зрадник і, майже не роздумуючи, в упор приголомшив Рибалки: "Збережемо життя. Будеш служити Великої Німеччини". Рибалка ще не погодився йти в поліцаї, а його вже позбавили від катувань. Рибалка не хотів умирати, він занадто любив себе й дещо вибовкав слідчому. Сотників при катуванні непритомнів, але не сказав нічого. Сотників примирився зі смертю. Він хотів би вмерти в бої, але це стало для нього неможливим. Єдине, що йому залишалося, - визначитися у відношенні до людей, оказавшимся поруч. Перед стратою Сотників зажадав слідчого й заявив: "Я - партизан, інші отут ні при чому". У цьому й проявляється героїзм Сотникова, його подвиг. Добуток перейнятий роздумами про життя й смерть, про людський борг і гуманізм, що несумісний з будь-яким проявом егоїзму. Поглиблений психологічний аналіз кожного вчинку й жесту героїв, скороминущої думки або репліки - одне з найдужчих якостей повести "Сотників". Цю повість можна вважати одним із численних вінків слави, які покладають нащадки в знак безмірної подяки за врятовану Батьківщину, збережену волю. Слова серцевої подяки повинні звучати не тільки зі сторінок книг, але й у словах. Низький уклін Вам, ветерани Великої Вітчизняної.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить