У повісті білоруського письменника Василя Быкова "Сотників" проблема

Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

У повісті білоруського письменника Василя Быкова "Сотників" проблема

Random Images

Твір: Биків. У - Різне - "Справжній і мнимий героїзм ("Сотників""

"Справжній і мнимий героїзм ("Сотників""

Справжній і мнимий героїзм ("Сотників"). У наш складний, важкий час небагато залишилося свят, але є один, котрий хвилює кожної людини й викликає почуття гордості за наш народ і світлого суму про мільйони загиблих. У День Перемоги ми особливо гостро відчуваємо ціну завойованої нашим народом волі й переймаємося гіркою свідомістю того, як велика ця ціна. У повісті білоруського письменника Василя Быкова "Сотників" проблема справжнього й мнимого героїзму підкреслено загострена автором і становить основу сюжету добутку. Герої його - Сотників і Рибалка - у звичайних умовах, можливо, і не виявили б своєї щирої натури. Але автор ставить їх у таке положення, що читач бачить їхню справжню сутність. Ідучи на виконання завдання, вони по-різному реагують на майбутню небезпеку, і здається, що сильний і кмітливий Рибалка більше підготовлений до подвигу, чим кволих, хворих Сотників. Але якщо Рибалка, що все життя "ухитрявся знайти який-небудь вихід", внутрішньо готовий до того, щоб зробити зрадництво, то Сотників до останнього подиху залишається вірним боргу людини й громадянина: "Що ж, треба було зібрати в собі останні сили, щоб з достоїнством зустріти смертье Інакше, навіщо тоді життя? Занадто нелегко дається вона людині, щоб безтурботно ставитися до її кінця". Спрагу продовження життя, жагуче бажання жити відчув слідчий-зрадник і, майже не роздумуючи, в упор приголомшив Рибалки: "Збережемо життя. Будеш служити Великої Німеччини". Рибалка ще не погодився йти в поліцаї, а його вже позбавили від катувань. Рибалка не хотів умирати, він занадто любив себе й дещо вибовкав слідчому. Сотників при катуванні непритомнів, але не сказав нічого. Сотників примирився зі смертю. Він хотів би вмерти в бої, але це стало для нього неможливим. Єдине, що йому залишалося, - визначитися у відношенні до людей, оказавшимся поруч. Перед стратою Сотників зажадав слідчого й заявив: "Я - партизан, інші отут ні при чому". У цьому й проявляється героїзм Сотникова, його подвиг. Добуток перейнятий роздумами про життя й смерть, про людський борг і гуманізм, що несумісний з будь-яким проявом егоїзму. Поглиблений психологічний аналіз кожного вчинку й жесту героїв, скороминущої думки або репліки - одне з найдужчих якостей повести "Сотників". Цю повість можна вважати одним із численних вінків слави, які покладають нащадки в знак безмірної подяки за врятовану Батьківщину, збережену волю. Слова серцевої подяки повинні звучати не тільки зі сторінок книг, але й у словах. Низький уклін Вам, ветерани Великої Вітчизняної.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить