Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

“Життя його не текла рівно, по прямому руслу, як в інших

Random Images

Твір: Горький. М. - Різне - "ФОМА ГОРДЄЄВ: СВОЄРІДНІСТЬ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ"

"ФОМА ГОРДЄЄВ: СВОЄРІДНІСТЬ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ"

 ФОМА

ГОРДЄЄВ: СВОЄРІДНІСТЬ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ

“Фома

Гордєєв” - це повість про міцніючої

буржуазії й про те, як вона набирала сили

Недарма її ідеолог Маякин уважає, що

стає цікавіше жити. Повість

Гіркого, однак, не тільки показує ріст

російської буржуазії. Основний задум

повести - як у цій дійсності “повинен

битися енергійна, здорова людина, що ится

справа під силу, що ится простору своєї

енергії”.

У повісті

створено цілу галерею образів “хазяїв

життя”.

От

Анатолій Савович Щурів, великий торговець

лісом, один з відвертав купецького миру, про

якому Маякин говорить: “Хитрий старий

чорт... Преподобна лисиця... зведе очі в

небеса, і лапу тобі за пазуху запустить так

кошель-те й витягнеться... Поостерегись!..”

Але й сам

Яків Маякин у хитрості нікому не поступиться

Це свого роду ідеолог купецтва, “мозковий

людина”, як називали його купці. Він

навчає хрещеника Фому своєї “філософії”:

“Купець у державі - перша сила, тому

що з ним - мільйони!” Тому, говорить він,

дворяни й чиновники повинні посторонитися й

дати купцям простір для застосування своїх

сил і вкладення капіталів. Анатолій Щурів -

представник старого, дикого,

патріархального купецтва. Він проти

нововведень, проти машин, що полегшують життя,

проти волі. “Від волі людин гине!”

- злобливо пророкує він. Яків Маякин теж

представник старого купецтва, але він

уміє пристосовуватися до кожного умовам

Його син Тарас і зять Африкан Смолин

продовжують справа батьків, додавши йому

європейський лиск, діючи більше

расчетливо, більш тверезо. Вони рвуться до

влади й прагнуть перетворити

промисловість на європейський манер

Але вже в

старшому поколінні, серед тих, хто засновував

стан, були люди, які внутрішньо

протестували проти порядків цього миру,

хоча й не могли противитися що складывались

економічним відносинам. Такий Гнат

Гордєєв - обдарована й розумна людина з

народу, жадібний до життя, “охоплений

неприборканою пристрастю до роботи”, у минулому

водолив, а тепер багатій - власник трьох

пароплавів і десятка барж. “Життя його не

текла рівно, по прямому руслу, як в інших

людей, йому подібних, а раз у раз, мятежно

скипаючи, кидалася геть із колії, у сторони

від наживи, головної мети існування”.

Його син

Фома не може йти по шляху накопичення й

корисливості, інстинктивно тягнеться до

красі, не хоче й не вміє фальшивити

Мир

власницьких відносин для нього “в'язниця”:

“...Задушливо мені... Адже хіба це життя? Хіба

так живуть? Душу в мене болить! І тому болить,

що - не мириться!” “Не життя ви зробили -

в'язницю... Не порядок ви влаштували - ланцюги на

людини викували... - говорить Фома купцям

- Задушливо, тісно, повернутися ніде живий

душі... Гине людина!.. Ви не життя

будуєте - ви помийну яму зробили! Грязюку

і духоту розвели ви справами своїми... Ви

зіпсували життя! Ви всі стисли... від вас

ядуха... від вас!”

Фома - “здоровий

людина, що хоче волі життя,

якому тісно в рамках сучасності”. Він

завзято “виламується” з миру хазяїв, і в

цьому Горький бачить показник

нестійкості сучасного життя,

показник того, що настане час її

змінити. Фома не розуміє до кінця

пристрою життя, не знає шляхів і методів

її зміни, далекий від передовий

інтелігенції й народу, не знаходить із ними

загальної мови, хоча в душі тягнеться до них. Він

багато думає над життям, але в нього немає тяги до

знанням і книзі (“...нехай голодні вчаться,

мені не треба...”), суспільство розумних і

утворених людей отпугивает Фому

Прагнення мати друзів він не відчуває. Мир

власності, що Фома відкидає,

купецький уклад життя наклали на нього

свою печатку; він рано пізнав “поблажливу

жалість ситого до голодного”. Наприкінці

повести Фома повалений і принижений; маякин-ский

мир тріумфує перемогу над бунтарем. Перемогу

над слабким і людиною, що заплуталася, але не

над читачем, перед яким Олексій

Максимович Горький розкрив всю

непривабливість царства щуровых і маякиных.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить