Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Любов Гоголя до народної мови образної

Random Images

Твір: Гоголь. Н.В. - Мертві душі - "Мова в поемі «Мертві душі»"

"Мова в поемі «Мертві душі»"

Мова в поемі «Мертві душі»

Гоголь із замилуванням говорив про сторінки своєї поеми про велич, міць, барвистість і влучності російського слова.

Гоголь продовжив розвиток російської літературної мови в напрямку наміченим Пушкіним. Любов Гоголя до народної мови образної й міткою, біль від зневажливого відношення до неї з боку правлячих верхів продиктували авторові «Мертві душі» слова повні презирства на адресу читачів з вищого світського кола. У поемі Гоголь використовував словесні багатства російської мови, його гнучкість і виразність. Багато слів, вираження, знайдені Гоголем у народній мові, уведені в літературу, були органічно засвоєні літературною мовою.

Нескінченно багатий і різноманітний словниковий склад. Слова з різних сфер побуту рясно представлені в російської мови були Гоголем широко використані. Гоголь до тонкості знав професійну мову всіх шарів російського суспільства. Словниковий матеріал письменник брав для того, щоб створити яскраву картину, створити живий типовий образ, що різко запам'ятовується. Так словник псового полювання відбитий у главі про Ноздреве, тому що він не відділений від Ноздрева. Так само як назва різних видів їжі зовсім необхідно в главах про Коробочку й про Собакевиче.

Більшу роль в «Мертвих душах» грає пряма мова численних персонажів. Мова кожного з персонажів індивідуальна. Майстерність Гоголя проявляється в уміння Гоголя оголити в слові багатство й різноманіття його значень. Як уживається слово «вистачити». «Чичиков побачив, що баба вистачила далеко»; «Чичиков вистачив у серцях стільцем об підлогу»; «Натура сокирою вистачила раз - вийшов ніс, вистачили інший раз, вийшли губи».

Сатирично виразні в Гоголя прізвища. Вони визначають діючих осіб по негативних ознаках: Собакевич, Свиньин, Трепакин, і ін.

Особливо значну роль грають у поемі прислів'я й приказки. Вони мистецьки розкидані по всій поемі. Гоголь великий майстер передавати діалоги. Діалог у нього завжди дуже точно малює характер людей, що ведуть між собою бесіду. Досить згадати бесіду Чичикова із Собакевичем. Вони прагнуть обдурити один іншого. У викритті й осміянні більшу роль грають порівняння. Вони завжди свіжі, образи, виразні. Співочий концерт рівняється зі зграєю псів у дворі Коробочки. Незвичайна й різноманітна в поемі авторська мова. Вона пофарбована гумором, часто переходить у гнівне сатиричне викриття. Тут вона здобуває патетичний характер. З'являються такі слова як «очі», «зріти», «озирати».

Бєлінський захоплювався багатством, розмаїтістю й спільністю мови й відзначав, що «Гоголь не пише, а малює. Його зображення дихають живими фарбами дійсності. Бачиш і чуєш їх. Кожне слово, кожна фраза різко, виразно, рельєфна виражає в нього думка».

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить