Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Вірш не відрізняється розгорнутими характеристиками, ця ситуація

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Аналіз вірша Н. А. Некрасова «У дорозі»"

"Аналіз вірша Н. А. Некрасова «У дорозі»"

АНАЛІЗ ВІРША Н. А. НЕКРАСОВА «У ДОРОЗІ»

«Ну, досить, ямщик! Розігнав Ти мою настирливу нудьгу!..» Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов - співак народної частки. Не було такої життєвої ситуації, драматичного повороту в долі народу, на яку б не відгукнувся поет, не запам'ятав у своїй ліриці. Уже в ранньому вірші 1845 року «У дорозі» відбилися основні риси поезії Некрасова, пізніше обретшие характерні риси його творчості: пильна увага до потреб простолюдина, ліризм і гіркий гумор, що часом переходить у сатиру й навіть у сарказм. Вірш «У дорозі» відкривається нехитрим діалогом сідока з ямщиком. «Нудно! Нудно!.. Ямщик відважний, Розжени чим-небудь мою нудьгу! Пісню, чи що, приятель, запій Про рекрутський набір і розлуку...» «Самому мені невесело, пан...» І полилася гірка мова бідняка, що розповідає знайому до сліз історію... Розтрощила лиходійка-дружина!.. Слышь ти, змолоду, пан, вона В панському будинку була вчена Разом з панянкою різним наукам, Понимаешъ-Ста, шити й в'язати, На варгане грати й читати - Всім дворянським манерам і штукам. Вірш не відрізняється розгорнутими характеристиками, ця ситуація була нерідка, тому автор лише намечав! основу конфлікту, інше читачі прекрасно знали по происходящему навколо. Вийшла заміж панська дочка Та й у Питер... («благодійник») - Занедужав, і на Трійцю в ніч Віддав Богові панську душу, Сиротинкою залишивши Грушу... Через місяць приїхав зятек... У самому лексичному підборі слів відчувається авторське відношення до оповідання: «сиротинкою», «Грушу», «зятек». Нового поміщика не цікавлять почуття підвладних селян, він керується сиюминутными настроями й рішеннями. Відвертав він її на село - Знай-Де місце своє ти, мужичка!.. Як на гріх, дев'ятнадцятий рік Мені в ту пору трапся... посадили На тягло - так на ній і женили... Тут поет ще не відійшов від натуралістичних прийомів - багато просторічних слів і оборотів, пізніше він буде уникати цього у своїх добутках. А поки складається стиль, неповторна мова його некрасовских добутків. Смутна повість ямщика, що не розуміє, за що покарано він, та і його дружина, у загальному-те ні в чому не винувата, хіба що тільки народженням так гіркою часткою кріпак. Погубили її добродії, А була б бабенка лиха! Справжня драматична повість відкривається перед «паном» і читачем. Ямщику невтямки, а нам зрозуміло, чому гине його дружина. Причина не у важкій і незвичній селянській роботі, а в попранні людського достоїнства, що намагалися в ній розтоптати. Слышь, як тріска худа й бліда, Ходить, тоись, зовсім через силу, У день двох ложок не з'їсть толокна,- Чай, звалимо через місяць у могилу... І гіркою іронією звучать слова сідока, иносказательно пояснюючу авторську позицію. Він повністю на стороні своїх знедолених героїв. Поки тільки він слухає їх, щоб довідатися лиха й сподівання рідного народу, але незабаром побачить і шлях до народного щастя, нехай дуже довгий і тернистий, але єдино вірний. А зараз тільки гірка усмішка, тільки-но скрывающая сльози жалю, звучить в останньому рядку вірша. «Ну, досить, ямщик! Розігнав Ти мою настирливу нудьгу!..»
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить