Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Закони виконувалися? - Далеко не все. Нарешті, народу

Random Images

Твір: Маяковський В. В. - Різне - "Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського"

"Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського"

Соціальні протиріччя в лірику В. В. Маяковського

Початок двадцятих років нашого століття...З історії відомо, що це було пері-ломным часом у житті нашої країни. Перша революція, скинення пануючи, прихід до влади більшовиків. Все це наносило певні зміни на життя населення Росло-Ці. У суспільстві виділилося два основних соціальних шари: богатые й бедные. Був наявним повний контраст між ними. Помпезні палаци й злиденні халупи, розкішні рес-тораны й старі нічліжки й притулки. Як така несправедливість могла залишити поетів байдужими? Не залишився до неї байдужим і Володимир Володимирович Маяковський. У багатьох своїх добутках він проводить різку грань між «обрезклої жиром» буржуазією й робочим людом, що вічно бідує.

Якщо читачеві вдалося прочитати хоча б трохи з робіт Володимира Владимиро-Вича то йому неважко було помітити, що автор насамперед критикує буржуазію. Він намагається всіма способами нанести їй моральний удар. Маяковський відкрито говорить пе-ред багатою публікою досить неприємні слова

А якщо сьогодні, мені, грубому

гунові,

Кривлятися перед вами не захочеться-

і от

Я зарегочу й радісно плюну,

Плюну в особу вам

Я - безцінних слів розтринькувачів і марнотрат

У своїх віршах поет показує, як живуть богатые, яке їх времяпрепровождение

Намозоливши від п'ятирічного

сидіння зади,

Міцні як умивальники,

Живуть і понині -

Тихіше води.

Звили затишні кабінети й спаленки

Маяковський іронічно описує вузькість їхніх інтересів.

Від орлів,

від влади,

ковдр

і мереживця

Голова

присяжного повірника

кружляється

Ледарство, пишність, веселощі, уседозволеність на тлі вбогості, голоду й холоду.

Звела

вогкість корчею -.

Неважливий

мокрий

затишок,

Сидять

потемки робітники,

Підмоклий

хліб

жують.

Коли яка-небудь багачка ламає голову, що подарувати на день народження своєї під-руге, для простої людини кращий подарунок - що-небудь із їжі.

Я багато дарував

цукерок так букетів,

Але більше

всіх

дорогих дарунків

Я пам'ятаю

морква дорогоцінну цю

І підлога -

поліна

березових дров.

Столи багатіїв ломляться від делікатесів, у бідняка ж порию немає навіть щіпки солі й не на що купити необхідне.

Іди,

дружина,

Продай

піджак,

Купи

пшона.

Маяковський у своїх добутках засуджує все те, до чого причетні люди з достат-кому. Найбільше невдоволень у нього викликала імперіалістична війна. Адже на ній гинули мільйони безвинних людей. Вони гинули нізащо, тому що були просто «пішаками» у руках «королів» - глав держав.

Чи знаєте ви, бездарні,

багато хто,

Думаючі нажраться краще

як, -

Може бути зараз бомбою

нош

Видерло в Петрова поручика?

Напевно, автор найбільше обурювало те, що на цих безвинних смертях багато хто наживалися. Як відомо в будь-яку війну вкладають гроші, причому дуже більші. Наживаються ж на поставках зброї, продовольства, медикаментів, обмундирування, хоча часто все це поставлялося недоброякісним.

Вам, що проживає за оргією

оргію,

Имеющим ванну й теплий

клозет!

Як вам не соромно про представлений

до Георгія

Вичитувати зі стовпців газет?!

У своїх роботах поет підкреслює те, що не, хто у влади, завжди грали на доверчи-вости народу. Людям обіцяли землю. Вони неї одержали? - Немає. Їм обіцяли виконання законів. Закони виконувалися? - Далеко не все. Нарешті, народу обіцяли «волю». Він «волю» одержав? - Фактично одержав, але практично - немає.

Де

земля

і де

закон

щоб землю

видати

до лету? -

Немає!

Що ж

дають

за лютий,

за роботу,

за те,

що із фронтів

не біжиш?

Дуля.

У своїх добутках В. В. Маяковський показав суперечливість соціальних шарів. Він влучно вказав всі «хворі місця» у суспільстві того часу, преподнеся їхньому читачеві через свої почуття й переживання.

Як би не була трагична особиста доля Маяковського, в історії всесвітньої литерату-ры важко вказати таку відповідність між потребами епохи, її характером і - особистістю поета, сутністю його таланта, як би створеного історією для того часу, коли він жив і затворів.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить