Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

От парадний під'їзд. По врочистих днях. Одержимий

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Аналіз вірша Н. А. Некрасова «Міркування в парадного під'їзду»"

"Аналіз вірша Н. А. Некрасова «Міркування в парадного під'їзду»"

АНАЛІЗ ВІРША Н. А. НЕКРАСОВА «МІРКУВАННЯ В ПАРАДНОГО ПІД'ЇЗДУ»

Я такого кута не видал, Де б сівач твій і хоронитель, Де б російський мужик не стогнав! Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов був дивно чуйним і уважним до народних проблем і сподівань художником. Його душа й серце відгукувалися на народні лиха. Тільки в беззавітно відданого художника могло з'явитися такий вірш, як «Міркування в парадного під'їзду». Буденна подія, знайома ситуація, а з-під пера майстра виникає ціла повість із правдивим і реальним продовженням. Причому віриш художникові без усяких сумнівів - він доводив свою правоту неодноразово. От парадний під'їзд. По врочистих днях. Одержимий холопською недугою, Ціла місто з якимось переляком Під'їжджає до заповітних дверей... Звичка до рабського низькопоклонства «вільних громадян» майже жахає. Тут ритуал доведений до абсурду, нікого не дивує таку підлесливість. Записавши своє ім'я й звання, Роз'їжджаються гості додому, Так глибоко задоволені собою, Що подумаєш - у тім їхнє покликання! Поет дає волю сатирі, він нехтує цих «холопів душі» і змушує читача подивуватися заведеному порядку речей, коли вельможа безцеремонно користується своїм високим положенням, приймаючи приниження й низькопоклонство як належне, як «вираження поваги» до нього. Але читачеві зрозуміло, що поклоняються місцю, займаному людиною, а не його достоїнству й розуму. Вознесшийся ж чиновник судить не за законами, а згідно одношениям, якимсь хитросплетенням, не зрозумілим нормальній людині. Від нього й до нього те й знай по ранках Всі кур'єри з паперами скакають. Вертаючись, інший наспівує « трам-трам», А інші прохачі плачуть. Простих селян-ходків і зовсім не допускають до «високої» особи, щоб не турбувати дрібницями. Поета обурює навіть не сама зневага до людей, а їхня реакція на що відбувається. І пішли вони, сонцем палимы, Повторюючи: «Суди його Бог!» Розводячи безнадійно руками, И, покуда я бачити їх міг, З непокритими йшли головами... Покірність і всепрощення неприпустимі. Некрасов обурений довготерпінням народу. Поет виступає добровільним захисником «безправних» і «безсловесних». Призиває вельможу одуматися, прийнятися за свої обов'язки - служити народу й державі, але ...щасливі глухі до добра... Автор, обурений беззаконням, малює картину життя «щасливого» і його кончину. Заколисаний ласкавим співом Средиземной хвилі,- як дитя, Ти заснеш, оточений піклуванням Дорогою й улюбленою родиною (Ждущей смерті твоєї з нетерпінням)... Тому що все в цьому світі поклоняються золотому тельцеві, немає ніяких родинних почуттів, а лише видимість їх. Але поет засуджує й покірність народу. Він ставить запитання, на який немає відповіді. i Що ж значить твій сон нескінченний? Ти прокинешся, виконаний сил. Иль, доль корячись закону, Усе, що міг, ти вже зробив: Створив пісню, подібну до стогону, И духовно навіки почив?.. Це вже не просте заступництво за народ, а заклик до бун-тої, відозва патріота, що не має сил мовчати, бачачи неспра- ведливость влади, і ще більше збурювання, біль і гіркота від покірності народу, що не вміє, а скоріше не бажаючого піднятися на власний захист, розпрямитися, відчути себе особистістю, вартої уваги й поваги.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить