Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Наташа, душа якої повна світлих поетичних

Random Images

Твір: Толстой. Л.Н. - Війна й мир - "Наташа Ростова й Андрій Болконский (по романі Л. Н. Толстого «Війна й мир»)"

"Наташа Ростова й Андрій Болконский (по романі Л. Н. Толстого «Війна й мир»)"

Наташа Ростова й Андрій Болконский - головні герої

Роману-Епопеї Л. Н. Толстого «Війна й мир». Саме на життєвих шуканнях Андрія Болконского, а так само Пьера

Безухова, побудована сюжетна лінія цього добутку. Наташа ж стала для письменника втіленням щирих

Людських якостей: щирої любові й щиросердечний краси. Доля звела Андрію й Наташу, вони полюбили друг

Друга, але їхні взаємини не були простими. І про цих два героїв я й хочу написати свій твір. Спочатку

І хочу розповісти про цих героїв окремо, а потім описати історію їхніх взаємин. Наташа була самої

Улюбленою героїнею Л. Толстого. Він втілив у ній найкращі риси. Товстої, видимо, не вважав свою героїню

Розумної, розважливої, пристосованої до життя. Але її простота, натхненність серця перемагали розум і гарні

Манери. Незважаючи на її зовнішність, некрасивість у дитинстві і юності (багато разів Толстої підкреслює нещадно,

Що Наташа далеко не завжди гарна, адже вона не Элен), Наташа залучала навіть людей малознайомих,

Що зустрілися по волі долі. Але ж це так важливо - бути для людей віддушиною, чимсь начебто ангела-хоронителя,

Не додаючи до цьому особливих зусиль. Багато епізодів роману розповідають про те, як Наташа надихає людей,

Робить їх краще, добріше, повертає їм любов до життя. Наприклад, коли Микола Ростов програє Долохову в

Карти й вертається додому роздратований, що не відчуває радості життя, він чує спів Наташи й із цим

Умиротвореним голосом забуває геть усе. Він почуває, що саме життя прекрасне, що все інше -

Дріб'язки, що не коштують уваги, а саме головне, що «...раптом увесь світ для нього зосередився чекаючи

Наступної ноти, що випливає фрази...» Микола думає: «Все це: і нещастя, і гроші, і Долохов, і злість, і

Честь - усе дурниця, а от вона -сьогодення...»Наташа, звичайно, допомагала людям не тільки у важких ситуаціях. Вона

Просто приносила їм радість і щастя, давала можливість захоплюватися собою й у той же час робила це

Безкорисливо. Пригадується запальний російський танець у Втішному. Або ще один епізод. Знову Втішне. Ніч.

Наташа, душа якої повна світлих поетичних почуттів, просить Соню підійти до вікна, вдивитися в незвичайну

Красу зоряного неба, вдихнути заходи. Вона викликує: «Адже отакої чарівної ночі ніколи не бувало!» Але

Соня не розуміє жвавого, захопленого порушення Наташи. У ній немає такої божої іскри, що оспівав в

Улюбленій героїні Толстої. Така дівчина не цікава ні читачеві, ні авторові. «Пустоцвіт», - скаже про неї

Наташа, і в цьому слові буде сама жорстока правда. Соня занадто гарна й правильна, не в приклад Наташе. Але,

Напевно, тому всі, усі, хто читає й любить роман, закохуються в Наташу, а не в кого-небудь іншого,

Переймаються її почуттями й щиросердечними переживаннями. Уперше Толстой знайомить нас Андрієм Болконским у салоні

Ганни Павлівни Шерер і описує його зовнішність. Письменник багато уваги приділяє вираженню нудьги й

Невдоволення на особі князя: у нього був \"втомлений нудний погляд\", часто \"гримаса псує його гарне

Особа\". Андрій Болконский одержав гарне утворення й виховання. Його батько - сподвижник Суворова, символ

Епохи XVIII століття. Саме батько навчив князя Болконского цінувати в людях такі людські достоїнства, як

Вірність честі й боргу. Андрій Болконский із презирством ставиться до світського суспільства, це презирство йому

Передалося від батька. Людей, які збираються в салоні А. П. Шерер, він називає \"дурним суспільством\", так

Як його не задовольняє це дозвільне, порожнє, нікчемне життя. Не зрячи він говорить Пьеру Безухову: \"Життя,

Яку я тут веду, це життя не по мені\". І ще: \"Вітальні, бали, плітки, марнославство, незначність - от

Зачароване коло, з якого я не можу вийти\".Князь Андрій - багато обдарована натура. Він живе в епоху

Французької революції й Вітчизняної війни 1812 року. У такій обстановці князь Андрій шукає сенс життя.

Спочатку це мрії про \"свій Тулон\", мрії про славу. Але поранення на Аустерлицком поле приводить героя до

Розчаруванню. Взагалі, історія його життя - це ланцюг розчарувань героя: спочатку в славі, потім в

Суспільно-політичної діяльності, і, нарешті, у любові. А тепер про самі цікаві сторінки роману. ПРО

Взаєминах Наташи й Андрія. Любов Ростовой і Болконского саме прекрасне почуття в романі. Воно було

Піддано многим життєвим випробуванням, але витримало, вистояло, зберегло глибину й ніжність. Згадаємо

Зустріну Наташи й Андрія на балі. Здається, це любов з першого погляду. Але вони були представлені один одному.

Точніше буде назвати це якимсь раптовим єднанням почуттів і думок двох малознайомих людей. Вони зрозуміли друг

Друга раптово, з напівпогляду, відчули щось об'єднуюче їх обох, з'єдналися душі. Князь Андрій

Помолодів поруч із Наташей. Він став невимушеним і природним рядом з нею. Але ж з багатьох епізодів роману

Видно, що Болконский міг залишатися самим собою лише з далеко не всіма людьми. Тепер хочеться поставити запитання

Собі. Чому ж Наташа, глибоко люблячи Андрія, зненацька закохується в Анатоля? По-моєму, це досить простий

Питання, і судити строго Наташу не хочеться. У неї мінливий характер. Вона реальна людина, якій не чужо

Все мирське. Її серцю властиві простота, відкритість, влюбливість, довірливість. Наташа з'явилася загадкою для

Самої себе. Вона часом не думала, що робила, а відкривалася назустріч почуттям, розорюючи оголену душу. Але

Справжня любов все-таки перемогла, прокинулася в душі Наташи трохи згодом. Вона зрозуміла, що той, кого вона

Боготворила, ким захоплювалася, хто був їй доріг, жив у її серце все це час. Те було радісне й нове

Почуття, що поглинуло Наташу цілком, що повернуло її до життя. Чималу роль, мені здається, у цьому «поверненні»

Зіграв Пьер. Вона зрозуміла й усвідомила свої провину перед Андрієм, і тому в останні дні його життя так ніжно й

Тремтливо піклувалася про нього. Князь Андрій умер, а Наташа залишилася жити, і по-моєму, її подальше життя було

Прекрасна. Вона змогла випробувати любов і ненависть, одухотворяти навколишніх і створити чудову родину, знайшовши

У ній щиросердечне заспокоєння. Вона дуже любила своє сімейне вогнище й дітей. І що ж з того, що в ній згас

Колишній вогонь? Вона віддала його улюбленим людям, давши можливість іншим зігрітися в цього вогню. Така історія

Цих двох героїв, про які ми довідалися зі сторінок великого роману Л. Н. Толстого «Війна й мир».

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить