Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Все живе, будь те думка й почуття, щирий порив

Random Images

Твір: Толстой. Л.Н. - Війна й мир - "ЗОБРАЖЕННЯ ВИЩОГО СВІТЛА В РОМАНІ Л. Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР”"

"ЗОБРАЖЕННЯ ВИЩОГО СВІТЛА В РОМАНІ Л. Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР”"

ЗОБРАЖЕННЯ

ВИЩОГО СВІТЛА

У РОМАНІ Л.

Н. ТОЛСТОГО “ВІЙНА Й МИР”

У романі “Війна

і мир” Л. Н. Толстой з усією строгістю

вершить моральний суд над вищим світлом і

бюрократичною верхівкою самодержавної

Росії

Цінність

людини, на думку Л. Н. Толстого,

визначається трьома поняттями: простота,

доброта й правда. Моральність, як

уважає письменник, - це вміння

відчути своє “я” як частина

загальнолюдського “ми”. І улюблені

толстовські герої прості й природні,

добрі й серцеві, чесні перед людьми й

своею совістю. Зовсім інакше бачить письменник

людей, що належать до вищого світла, “заздрому

і задушливому для серця вільного й полум'яних

страстей”, як сказав ще М. Ю. Лермонтов

З перших же

сторінок роману ми, читачі, попадаємо в

петербурзькі вітальні великого світла й

знайомимося з “вершками” цього суспільства:

вельможами, сановниками, дипломатами,

фрейлінами. Товстої зриває покриви

зовнішнього блиску, витончених манер із цих

людей, і перед читачем з'являється їх

духовна злиденність, моральна низькість. В

їхньому поводженні, у їхніх взаєминах немає ні

простоти, ні добра, ні правди. Всі

неприродно, лицемірно в салоні А. П.

Шерер. Все живе, будь те думка й почуття,

щирий порив або злободенна гострота,

гасне в бездушній обстановці. От чому

природність і відкритість у поводженні

Пьера так налякали Шерер. Тут звикли до

“приличьем стягнутим маскам”, кмаскараду.

Князь

Василь говорить ліниво, як актор слова

старої п'єси, сама господарка тримається з

штучним ентузіазмом. Пьер

відчув себе хлопчиком в іграшкової

крамниці. Л. Н. Толстой порівнює вечірній

прийом у Шерер із прядильної майстерні, в

яке “веретена з різних сторін

рівномірно й не вмовкаючи шуміли”. Але в цих

“майстерень” вирішуються важливі справи,

плетуться державні інтриги, вирішуються

особисті проблеми, намечаются корисливі

плани: підшукуються місця для

із синків, начебто ідіота Іполита

Курагина, намечаются вигідні партії для

одруження або заміжжя. У цьому світлі, як

малює Л. Н. Толстой, “кипить вічна

нелюдська ворожнеча, боротьба за блага

тлінні”. Згадаємо перекручені обличчя “скорботної”

Друбец-Який і “милостивого” князя Василя,

коли вони вдвох вцепились у портфель із

заповітом у постелі вмираючого графа

Безухова. А полювання на Пьера, що стали багатієм?!

Адже це ціла “воєнна операція”,

ретельно продумана Шерер і князем

Василем. Так і не дочекавшись пояснення

Пьера з Элен, сватовства, князь Василь

уривається в кімнату з іконою в руках і

благословляє молодих - мишоловка

захлопнулася. Починається облога

Марьи

Волконській, багатої нареченої для шалапута

Анатолія, і тільки випадок перешкодив успішно

завершити цю операцію. Про яку любов може

іти мова, коли шлюби відбуваються по

відвертому розрахунку?

З іронією,

навіть із сарказмом малює Л. Н. Толстой “пояснення

у любові” Бориса Друбецкого й Жюли

Карагиной. Жюли знає, що цей блискучий,

але злиденний красень не любить її, але вимагає за

своє багатство освідчення в коханні по всієї

формі. А Борис, вимовляючи потрібні слова

думає, що завжди можна влаштувати так, що

він дружину буде бачити вкрай рідко.

Всі прийоми

гарні, щоб домогтися “слави, грошей і

чинів”. Можна вступити в масонську ложу,

роблячи вигляд, що тобі близькі ідеї любові,

рівності, братерства. А насправді такі,

як Борис Друбецкой, вступали в це

суспільство з однією метою - завести вигідні

знайомства. І Пьер, щирий і довірливий

людина, незабаром побачив, що цих людей

цікавили не питання істини, блага

людства, а мундири й хрести, яких

вони домагалися вжизни.

Неправда й

фальш у відносинах між людьми особливо

ненависні Л. Н. Толстому. З якою іронією він

розповідає про князя Василеві, коли той

просто обкрадає Пьера, привласнивши доходи

с його маєтків і залишивши в себе трохи

тисяч оброку з рязанського маєтку. І все це

під маскою добра й турботи про юнака, якого

він не може кинути на сваволю долі

Брехлива й розпусна й Элен Курагина, що стала

графинею Безухової. Вона відкрито змінює

чоловікові й цинічно заявляє, що не бажає мати

від нього дітей. Що може бути ужаснее цього

у жінці? Навіть краса й молодість у людей

вищого світла приймають відразливий

характер, тому що ця краса не зігріта

щиросердечним теплом

Брешуть, граючи

у патріотизм Жюли Карагина, що став нарешті-те

Друбецкой, і їй подібні. Їхній патріотизм

виявився у відмові від французької кухні,

французького театру й жартівливого

установлення штрафу за вживання

французьких слів

Згадаємо, з

яким ентузіазмом лукавий князь Василеві

захоплюється, говорячи з гордістю пророка: “Що

я говорив про Кутузова? Я говорив завжди,

що він один здатний перемогти Наполеона”. А

адже коли до придворних дійшла звістка про

тім, що Москва залишена французам, князь

Василь непререкаемо говорив, що “не можна

було очікувати нічого іншого від сліпого

розпусного старого”.

Толстому

особливо ненависна імператорська “гра в

війну”: для Олександра Першого

дійсне поле бою й парад на

Царицынском Лугу - це те саме (згадаємо

його суперечка з Кутузовим перед Аустерлицким

боєм). У військовому середовищі, що Л. Н.

Товстої знав добре, процвітає кар'єризм,

острах особистої відповідальності за прийняте

рішення. От чому так не злюбили багато хто

офіцери чесного й принципового Андрія

Болконского. Навіть напередодні Бородінського

бою офіцери штабу стурбовані не

стільки можливим результатом, скільки

турботами про свої майбутні нагороди. Вони

уважно стежили за флюгером царської

милості

Із суворої

нещадністю Л. Н. Толстой зривав маски з

представників вищого світла, викриваючи

антинародну сутність їхньої ідеології -

ідеології людського роз'єднання, егоїзму,

марнославства й презирства клюдям.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить