Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

«Знаменита "Атлантида"- був схожий на грандіозний готель із усіма

Random Images

Твір: Бунін. И.А. - Різне - " Образ-Символ «Атлантиди» у розповіді И. А. Буніна «Пан із Сан-Франциско»"

" Образ-Символ «Атлантиди» у розповіді И. А. Буніна «Пан із Сан-Франциско»"

ОБРАЗ-СИМВОЛ «АТЛАНТИДИ» У РОЗПОВІДІ И. А. БУНІНА «ПАН ІЗ САН-ФРАНЦИСКО»

Зірка, воспламеняющая твердінь. Раптово, на єдине мгновенье, Зірка летить, у свою не вірячи смерть, У своє останнє паденье. И. А. Бунін Тонкий лірик і психолог - Іван Олексійович Бунін у розповіді «Пан із Сан-Франциско» начебто відступає від законів реалізму, наближається до романтиків символістам. Правдива розповідь про реальне життя здобуває риси узагальненого погляду на життя. Це свого роду притча, створена за всіма законами жанру. Зупинимося на зображенні корабля «Атлантида», в образі якого письменник намагається передати символічний пристрій людського суспільства. «Знаменита "Атлантида"- був схожий на грандіозний готель із усіма зручностями - з нічним баром, зі східними лазнями, із власною газетою - і життя. на ньому протікала досить розмірено». «Атлантида» призначена тішити подорожуючих з Нового Світла в Старий і назад. Тут усе передбачено для благополуччя й комфорту багатих пасажирів. Тисячі обслуговуючих метушаться й трудяться, щоб благополучна публіка одержала від подорожі максимум задоволення. Навкруги панує розкіш, затишок, спокій. Казани й машини сховані глибоко в трюми, щоб не порушувати гармонії, що панує, і краси. Звучну в тумані сирену заглушає прекрасний струнний оркестр. Та й сама благополучна публіка намагається не обертати уваги на прикрі «дрібниці», що порушують комфорт. Ці люди свято вірять у надійність корабля, уміння капітана. Їм ніколи задуматися про ту бездонну безодню, над якою вони пропливають так безтурботно й весело. Але письменник застерігає: не всі так благополучно й добре, як хотілося б. Недарма пароплав названий «Атлантида». Ніколи однойменний прекрасний і благодатний острів пішов у безодню океану, а що вуж говорити про корабель - нескінченно малій піщині у величезному бурхливому океані. У процесі читання увесь час ловиш себе на думці, що чекаєш невідворотності катастрофи, драматизм і напругу зримо присутні на сторінках розповіді. І тим неожиданнее й оригінальніше розв'язка. Так, апокаліпсис нам ще не загрожує, але всі ми смертні, як би не хотілося відстрочити ця подія, вона неминуче приходить, а корабель рухається далі, ніщо не може зупинити життя з її радостями й сумами, турботами й задоволеннями. Ми складова частина космосу, і Бунін зумів показати це у своєму невеликому, але дивно ємному добутку, що відкриває свої таємниці тільки вдумливому й неметушливому читачеві.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить