Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

1е будь їх, не вистояла б Росія проти

Random Images

Твір: Твардовский А. Т. - Різне - "«...Сміх дружньої доброзичливості, веселого й необразливого бешкетництва»"

"«...Сміх дружньої доброзичливості, веселого й необразливого бешкетництва»"

«...СМІХ ДРУЖНЬОЇ ДОБРОЗИЧЛИВОСТІ, ВЕСЕЛОГО Й НЕОБРАЗЛИВОГО БЕШКЕТНИЦТВА»

Крім сміху гнівного, саркастичного й що не прощає - є ще сміх радості, дружньої доброзичливості, веселого й необразливого бешкетництва. 1 А. Твардовский Вийшовши із глибин народного життя, Олександр Трифонович Твардовский приніс у більшу літературу народний гумор, гострий жарт, влучний і точний, але в той же час проста й дохідлива мова. Його поема «Василь Теркин» є неперевершеним зразком органічного злиття літературної яскравої й соковитої мови з народним гумором, солдатським жартом. Чуйно дихає берег цей Разом з тими, що на тім Під обривом чекають світанку, Гріють землю животом,- Чекають світанку, чекають підмоги, Духом падати не хочуть. Як би ні страшна й ні сувора була дійсність, люди не можуть жити у вічній напрузі, вони звикають до будь-яких обставин і умов і, звичайно ж, не думають про прийдешню смертельну небезпеку. На передовий бійцям часто пригадується рідний будинок, родина, дитинство. І сидів би я, хлопці, Там саме, друзі мої. Де мальцом під крамницю ховав Ноги босі свої. Війна немислима без доріг: брудних, грузлих, курних або засніжених. От і йде Василь Теркин по Росії «легко й навіть браво», доганяючи своїх товаришів, обговорюючи з випадковими фронтовими попутниками новини, витягаючи застряглу техніку, допомагаючи бійцям зігрітися на привалі. Я не те ще сказав би,- Про себе побережу. Я не так ще зіграв би,- Жаль, що краще не можу. І скрізь він, умілець, сноровисто виконує будь-яку справу: виттю ---і,„ і грає на гармоні, проводить «політбесіду» або лагодить старі годинники,. Автор анітрошки не ідеалізує свого героя. Та-Шх бравих солдатів, що не ховаються за чужі спини, було багато. 1е будь їх, не вистояла б Росія проти підступного й сильно-г" ворога. Свою доблесть і відвагу Василь Теркин не виставляють напоказ - це саме собою якість, що розуміє, воїна-патріота, всі сили отдающего захисту Батьківщини. Богатир не той, що в казці - Безтурботний велетень, А в похідної запаску, Людина простої закваски, Що в бої не далека побоювання... Олександр Трифонович Твардовский прекрасно знає традиції класичної російської літератури. Не наслідуючи, а йдучи слідом за великими попередниками А. С. Пушкіним, Н. А. Некрасовим, Н. В. Гоголем, він створює народну поему, що стала під час Великої Вітчизняної війни улюбленим добутком бійців. І в наші дні добуток «Василь Теркин» не втратило свого значення. За свідченням Залигіна, поема цікава: «От і Теркин - років йому нині чимало, а скільки треба прочитати сьогодні книг, щоб довідатися про війну все те, що він один розповів про неї? Щоб довідатися все, що говорить він і про свого автора? » Мовчачи в шлях запоясался, Оглядівся - чи всі отут? Честь по честі распрощался, На годинники глянув: ідуть! Усе пригадав, усе перевірив, Підігнав - і під кінець Він зітхнув у самих дверей И сказав: - Поб'ємо, батько...
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить