Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

«Добродії Головлевы» - сімейна хроніка. Автор

Random Images

Твір: Салтиков-Щедрін. М.Е. - Добродії Головлевы - "Тема родини в одному з добутків російської літератури."

"Тема родини в одному з добутків російської літератури."

Тема родини в одному з добутків російської літератури.

М. Е. Салтиков-Щедрін належить до числа найбільших письменників сатириків у світовій літературі.

«Добродії Головлевы» - сімейна хроніка. Автор правдиво малює поміщицьку садибу й бачить у ній, смертьзлобную,

Пустоутробную. З невблаганною правдивістю він малює картину руйнування дворянської родини, у якій показують

Приреченість класу визискувачів - кріпосників. Причини виродження - соціальні, а отже в ньому мова йде про

Виродженні дворянського стану, благополуччя якого століттями трималося на експлуатації праці кріпаків. Але в

Добутку поставлене й інше питання - про необоротні наслідки до яких приводять людини глибокі моральні

Вади.

Дія роману охоплює значний відрізок часу: від дитинства головного героя Порфирія Головлева до його загибелі, і

За цей період показана історія трьох поколінь Головлевых.

Композиція роману дозволяє побачити послідовний процес поступового виродження цілого роду, виродження

Морального й фізичного. Майже в кожній главі розповідається про смерть якого-небудь із Головлевых: «Сімейний суд» -

Умирає Степан; «По-родинному» - умирає Павло й Володимир; «Сімейні підсумки» - самогубство Володі; «Племяннушка» -

Умирає Орися Петрівна й Петенька; «Розрахунок» - кінчає самогубством Любонька, умирає Иудушка, у передсмертній агонії

Аннинька.

У центрі роману Орися Петрівна - глава родини. Вона керує господарством і вихованням дітей. Вона ж шляхом найжорстокішої

Експлуатації селян округлила именья до значних розмірів. Весь сенс життя її полягав у наживанні, нагромадженні

Багатства, у боротьбі за це багатство.

У родині Головлевых панує взаємна ненависть, підозра, бездушна жорстокість, лицемірство. Приобретательская

Діяльність Орисі Петрівни, заснована на вижиманні останніх соків з мужика, для ствердження особистої влади, під

Приводом збільшення багатства для родини. Адже навіть власні діти для неї «зайві роти». Спокійно й безжалісно вона

Спостерігає як розоряються й умирають її діти в убогості. Намагаючись начебто б для дітей вона бачить у них ворогів, яким

Колись змушена буде віддати все, що накопичено з такою працею.

А коли діти виростають, вона «викидає» їм «шматки»: Степанові - дохідний будинок у столиці, Павлу - деревеньку, з якої

Ледь можна прокормитися. Иудушка лестощами й обманом не тільки забирає все, що було накопичено й созданно матір'ю, але сам

Же її виставляє за двері й стає повновладним хазяїном усього.

Багатіти Орисі Петрівні вдавалося тільки доти, поки було, кого оббирати. Не стало кріпаків, і вона розгубилася й

Змушена була передати керування маєтком Порфирію. От при ньому й почалося руйнування - не стало рабів.

Порфирій найбільш яскравий представник другого покоління. Старший син Степан, розумний по-своєму, видимо, талановитий, але

Безвладний, не здатний ні до якої діяльності, швидко промотав матусин «шматок», незабаром співається й умирає. Середній

Син Павло недовго пробув на військовій службі, кар'єри не зробив і запив гірку у своєї деревеньке. Порфирій, ще з

Дитинства научившийся вчасно схитрувати, підлестити зробив кар'єру на цивільній службі, але ніякі навички, отримані на

Службі, йому не змогли допомогти в керуванні маєтком. Пристрасть до збагачення, успадкована від предків, змушує його

Ограбувати брата й власну матір.

Автор велика увага приділяє моральній стороні вчинків героїв. Прагнення до збагачення - сенс життя й Орисі

Петрівни й Иудушки. І в матері й у сина перед цією пристрастю відступають навіть батьківські й синівські почуття. Але якщо в

Орисі Петрівни існують хоч якісь моральні обмеження, то в Иудушки їх немає взагалі. Його засобу виживання -

Хитрість, уміння обпертися на закон, обряди. Не зрячи кличуть його «кровопивушкой», «виразкою смердящей».

В образі матері й Іуди з найбільшою силою сконцентровані риси хижака, паразита, лицеміра.

Иудушка Головлев діє тільки «за законом», «за законом» він доводить до самогубства своїх дітей, розоряє

Родичів. Як мати, так і син нещадні до своїх дітей. Наполегливо й методично, проводячи пограбування рідних,

Иудушка доводить до загибелі всю родину, і закінчує життя в моторошній самітності. Умираючи на могилі матері, він викликує те

Же, що й Орися Петрівна: «И для кого я припасала! Ночей не досипала, шматка не доїдала... для кого?». Але Салтиков-Щедрін

Переконано, що совість властива всім - і тому вона повинна була пробудиться й в Иудушке. І вона в ньому пробудилася, але

Занадто пізно! Боляче дивитися на нього, що вмирає на могилі матері, безпомічного нещасного.

Сатирик викриває безглуздість накопичення, повну порожнечу поміщицького життя. Відсутність духовних інтересів,

Неуцтво характеризує сімейний побут Головлевых. Ледарство, паразитизм - от причина розкладання родини. На прикладі

Родини Головлевых Салтиков-Щедрін показав, як моральні вади ведуть родину до загибелі.

Прочитавши цей добуток, я одержав урок про те, що жити треба для добра, не роблячи зла людям. Роби добро поки ти живий,

Потім буде пізно.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить