Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Злочин Сальери так само протестно й інтелектуально, як і злочин

Random Images

Твір: Пушкін А. С. - Різне - "Теми й проблеми (Моцарт і Сальери)."

"Теми й проблеми (Моцарт і Сальери)."

Теми й проблеми (Моцарт і Сальери).

"Маленькі трагедії" - цикл п'єс П-На, що включає чотири трагедії: "Скупий лицар", "Моцарт і Сальери", "Кам'яний гість", "Бенкет під час чуми". Всі ці добутки були написані в період Болдинской осіни (1830 рік). "Маленькі трагедії" - не пушкіна-ское назва, вона виникло при публікації й ґрунтувалося на фразі П-На, де словосполучення "маленькі трагедії" уживалося в буквальному значенні. Авторські назви циклу наступні: "Драматичні сцени", "Драматичні нариси", " Драматичес-Кие вивчення", "Досвід драматичних вивчень". Останні дві назви підкреслюють експериментальний харак-тер художнього задуму П-На. Після "Бориса Годунова" (1825 рік) з його монументальною формою й складною композицією П-Н створює короткі, камерні сцени з невеликим числом діючих осіб. Експозиція стисла до декількох віршів. Відсутня складна інтрига й великі діалоги. Кульмінація дозволяється миттєвою розв'язкою. Первісний варіант назви тра-гедии "Моцарт і Сальери" - "Заздрість", але драматург відмовляється від цього назва-ния. Його цікавить не вдача заздрісника, а філософія творець^-творця-художника-творця. "Моцарт і Сальери" - це єдино-ная з "Маленьких трагедій" де створені образи не вигаданих, а реальний історичних осіб. Однак пушкінський Моцарт так само далекий від реального Моцарта, як і весь сюжет трагедії, заснований на легенді, нині спростованої, нібито Моцарт був отруєний Антонио Сальери, що ненавидели й питали до нього пекучу ненависть. Але П-Н все-таки використовує цю легенду, згадуючи епізод, що розігрався під час подання опери Моцарта "Дон Жуан": "пролунав свист, усе звернулися з обуренням, і знаменитий Сальери вийшов із зали в сказі, що сушиться заздрістю". Ненормальний з погляду здорового глузду вчинок Сальери показує, що його зробила людина не просто охоплений заздрістю, але в сказі суши_ нею. А сказ небезпечно, адже корінь слова вказує на те, що людина, що піддалася цьому почуттю, собі не належить, тому що їм керує біс. Що ж привело Сальери до вбивства? Сальери із самого раннього дитинства присвятив себе музиці, він не супротивник натхнення, але вважає, що право на натхнення завойовується тривалою працею, служінням, що відкриває доступ у коло присвячених творців. Із цього моменту й починається фатальний рух Сальери до злочину. Поставивши мистецтво вище людини, Сальери переконує себе в тім, що людина і його життя може бути принесена в жертву цьому фетишу. Перший крок до вбивства - твердження, що вбивця лише виконавець чиєїсь вищої волі й особистої відповідальності не несе. Потім робиться самий рішучий крок: слово "убити" заміняється словом "зупинити": ...я вибраний, щоб його Зупинити... При цьому Сальери агресивною стороною вважає Моцарта, це істотно в софістиці вбивства: жертва зображується як сильний і небезпечний атакуючий ворог, а вбивця - як, що обороняється жертва. У цьому добутку можна виділити ще одну тему - каїнову. Тема Каїна і його жертви - одна з найважливіших в "Моцарте й Сальери". Адже каїнова тема - це тема Сальери. Сальери так само обурений несправедливістю, як і Каїн, він говорить: "Усі говорять: немає правди на землі. Але правди немає - і вище". Його важка праця не прийнята Богом. Праця хлібороба Каїна важче праці Авеля, як праця Сальери, що "повірив... алгеброю гармонію", важче праці "безумця" і "гуляки дозвільного" Моцарта. Злочин Сальери так само протестно й інтелектуально, як і злочин Каїна. Не даром у древніх сказаннях Каїн з'являється першим убивцею й першим інтелектуалом, що задає Богові непрості питання. Ці ж питання задає й Сальери, інтелектуал, роботяга, ремісник. Мораль ясна: Сальери працював розраховуючи на винагороду, Моцарт затворів, тому що йому подобалася музика, і тому його безтурботна жертва прийнята, а жертва Сальери відкинута. Нагорода Моцарта - уже в самій його роботі, він може бути безславним, злиденним тому, що рятується своєю музикою. Сальери ж у своїй творчості бачить не мета, а засобу. Однак для П-На всі не так просто: у п'єсі його цікавить не мораль, а проблема художника-творця. Сумніву Сальери, його заздрість належать не йому одному, але й П-Ну. Осипнув Мандельштам писав: "У кожному поеті є й Моцарт, і Сальери". Багато критиків відзначають парадоксальне братерство цих героїв: Моцарт - це луна Сальери, а Сальери - луна Моцарта. Особливо яскраво це видно завдяки одній фразі, що говорять обоє героя, але з різною інтонацією. Моцарт запитує: "А геній і лиходійство - дві речі неспільні. Не правда ль?" Сальери затверджує: "Геній і лиходійство дві речі неспільні. Неправда..." Ще одна важлива тема в п'єсі - тема смерті, тема "чорної людини", що пов'язана з темою долі. Всі розповіді про "чорну людину", про "Реквієм" Сальери міг сприймати як нагадування про прийнятому їм рішенні, але він не відмовляється від нього. Сальери - логік, експериментатор, раціоналіст, йому не потрібні земні царства, а потрібна справедливість, він не розуміє, чому натхнення не дається йому без праці? Чому він не геній? А Моцарт відповідає, що геній не здатний на лиходійство. Після відходу Моцарта, Сальери запитує: "Але ужель він правий, і я не геній?" Сальери залишається з недозволений-ний проблемою справедливості. Таким чином, у своїй трагедії автор створив архітипи художників: легені, натхненного Моцарта й трудяги Сальери. Це допомогло йому торкнутися дуже важливих проблем творчості, задати дуже актуальні для всього людства питання, торкнутися тим, які хвилюють нас протягом всього життя.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить