Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Софія зачитується сентиментальними історіями любові

Random Images

Твір: Грибоєдов А. С. - Горі від розуму - "Любовний трикутник у п'єсі із суспільним звучанням (Горі від розуму)"

"Любовний трикутник у п'єсі із суспільним звучанням (Горі від розуму)"

Любовний трикутник у п'єсі із суспільним звучанням (Горі від розуму)

Комедія Олександра Сергійовича Грибоєдова "Горі від розуму" була закінчена в 1824 році, напередодні повстання декабристів. Тому на її автора просто не могла не подіяти передреволюційна атмосфера того років. Однак сюжетних ліній у комедії дві - суспільна й любовна, причому друга, на думку багатьох критиків і читачів, переважає. Наше завдання - спробувати зрозуміти, як зв'язані обидві ці лінії й у чому значення такої композиції комедії. В основі п'єси, як уже було сказано, лежить любовна драма. Її головними діючими особами є Софія Павлівна Фамусова, Олександр Андрійович Чацкий і ЇЇ Молчалин. Мабуть, складно уявити собі двох більше різних людей, чим Чацкий і Молчалин. Загальне в них - тільки вік. Чацкий - це активний прихильник нових просвітительських ідей, людина, що прагне до знань, що жадає служити "справі, а не людям". У Молчалине ж всі навпаки. Йому добре вдається "там моську вчасно погладити, там у пору картку втерти". Молчалину не цікаво, що відбувається за межами фамусовского будинку, всієї його думки - лише про власний добробут. Покірливість і послужливість Молчалина дуже до речі прийшлися й зараз, і незабаром він уже втерся в довіру до Фамусову й інших домочадців. Сподобався він і Софії. Вона - так само як і Чацкий - натура жагуча, живуча сильним і сьогоденням почуттям. І нехай предмет її страсті вбоге й жалюгідний - це не робить ситуацію смішний, навпроти, поглиблює її драматизм. Софія зачитується сентиментальними історіями любові бідного юнака й багатої дівчини. Захоплюється їхньою вірністю, відданістю. Молчалин так схожий на романтичного героя! Немає нічого дурного в тім, що юна дівчина хоче почувати себе героїнею роману. Погано інше - вона не бачить розходження між романтичним вимислом і життям, не вміє відрізнити щире почуття від підробки. Чацкий, щиро люблячу Софію, страждає тому, що та зволіла йому недалекого й послужливого Молчалина, у якого-те і є всього два таланти: "помірність" і "акуратність".Під вибором Софії ховаються соціальний і ідеологічний конфлікти. У цих конфліктах видна вся трагедія Чацкого. Як же трапилося, що розумна й глибока дівчина не тільки полюбила негідника, бездушного кар'єриста Молчалина, але й зробила зрадництво, пустивши слух про божевілля люблячої її людини? Відповідь напрошується сам собою. Вся система жіночого утворення мала кінцевою метою дати дівчині необхідні знання для вдалої світської кар'єри, тобто для благополучного заміжжя. Софія не вміє думати - от у чому її лихо. Не вміє відповідати за кожний свій крок. Життя свою вона будує по загальноприйнятих зразках, не прагнучи знайти свій шлях. При всіх своїх щиросердечних задатках вона цілком належить фамусовскому суспільству. Вона не може полюбити Чацкого, тому що він складом свого розуму й душі повністю протистоїть цьому суспільству. Як же поводиться в такій ситуації сам Чацкий? Він незабаром разочаровывается й у Софії, і у всьому московському "вищому суспільстві", розуміючи, що за час його подорожі все тут залишилося колишнім. Чацкий - це людина нового миру. Він не приймає законів життя старої Москви. У нього своє подання про служіння батьківщині. На його думку, треба служити чесно, "не вимагаючи ні місць, ні повышенья в чин". Чацкий виступає проти людей, які цінують лише багатства так чини, бояться правди й освіти. Прогрес суспільства він зв'язує з розквітом особистості, розвитком наук і утворення, що чужо фамусовскому суспільству. Людина, що одержала гарне виховання, що володіє блискучим розумом, не бажає приймати за зразки таких як "дядюшка Максим Петрович", тому що не бачить у них ніяких моральних достоїнств і може заявити про це у всеуслышанье. Такі погляди визначають його долю як самотнього мрійника у фамусовском світі. За задумом Грибоєдова, Чацкий лише посіє насіння майбутнього благополуччя, не побачивши сам результатів своїх праць. Думка ця виявилася пророчою - саме так і трапилося з декабристами. Чи благополучно зложилася доля Софії й Молчалина? Ні, і цього, мабуть, можна було очікувати. Софія викрила Молчалина, ставши мимовільним свідком його "залицяння" за Лізою, вона уражена в саме серце, вона знищена, але як це ні трагично, відмовившись від Молчалина, Софія не відмовиться від "молчалинского типу": " Чоловік-Хлопчик, чоловік-слуга з жениных пажів - Високий ідеал московських всіх чоловіків" - так говорить про цьому Чацкий. Молчалин теж не пропаде після викриття. Його, напевно, виженуть із цього будинку, але таких будинків у Москві ще сотні, і де-небудь він знайде собі затишне містечко. Так, що говорити, поки панує "фамусовское суспільство", "молчалины блаженствують на світі"Е

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить